01 грудня 2020, 08:30
В Україні, за чинним медичним протоколом, у більшості випадків визначення і лікування коронавірусу починається з консультації у сімейного лікаря. Як у Кропивницькому працюється сімейним лікарям в умовах пандемії, дізнавалася Точка доступу, на основі досвіду трьох представників цього фаху.
Дмитро Корольков – сімейний лікар в амбулаторії селища Гірничого та терапевт у приватній клініці "TomoClinik".
Фото із фейсбук-сторінки Дмитра Королькова
За словами лікаря, графік роботи саме по годинах не змінився, оскільки чоловік суміщає два місця роботи: сімейний лікар у державній амбулаторії та терапевт у приватній клініці. Пан Дмитро зауважує, що кількість пацієнтів на прийомі значно зросла, в той час як телефонні консультації довелося суттєво скоротити.
Коли в мене знаходиться в кабінеті один пацієнт, то я вважаю, що неетично у цей час розмовляти по телефону з іншим. Тому зараз такі опції "відпадають" і доводиться сконтактовуватися з пацієнтами по телефону вже після закінчення обох робочих графіків. Відповідно тут вже виникає проблема: мої пацієнти не можуть отримати телефонну консультацію вчасно, тому часто їм доводиться приходити особисто.
Очні прийоми також змінилися. Найперше це стосується часу. За словами лікаря Королькова, раніше на прийом однієї особи передбачалося пів години, а зараз - не більше 15 хвилин. Пацієнти приходять і за записом, і поза ним, тому утворюються дві черги.
Потрібно встигнути надати допомогу усім. Відповідно, час на прийом іще скорочується. У чергах утворюється безлад, але я, на жаль, не можу цього контролювати. Адже раніше міг спокійно сказати: "Зачекайте, будь ласка, спочатку ось ця людина, бо вона за записом"; то зараз я не можу так вчинити, бо більшість, хто поза записом, прийшли через дуже погане самопочуття і потребують термінової допомоги. І тут, знову ж, якщо говорити ще і про телефонні консультації, то мене явно не зрозуміє людина, яка прочекала тривалий час у черзі, коли я їй скажу, що "зачекайте, бо потрібно поговорити по телефону".
Лікар висловив своє переконання в тому, що наразі Україна абсолютно не контролює епідемічну ситуацію. Органи, які повинні цим займатися, насправді, займаються тільки констатацією фактів.
Вирішили ввести карантин вихідного дня: допоміг - не допоміг, ніхто не проаналізував цього. А прийшло 12 тисяч хворих - так і зафіксували. Або ж, назвіть хоч одну цивілізовану країну, де людина вмовляла б лікаря зробити їй тест на коронавірус! А в Україні це, на жаль, так. А насправді держава повинна проводити загальнообов'язкове тотальне обстеження на коронавірус всіх громадян, а не окремий пацієнт має вмовляти лікаря про тест.
Пан Дмитро пояснює, що така ситуація склалася не тому, що лікар не хоче обстежувати пацієнта, а тому що він має певні директиви. По суті, обстежують людей на COVID вже у середній, або тяжкій стадії.
Медик відзначає у пацієнтів дуже велику паніку та тривожні розлади. Люди почали все нюхати, не почувши хоч якогось запаху, наприклад, перцю, одразу починають панікувати та ставити собі діагноз "коронавірус", при цьому, насправді, психогенно втрачаючи нюх. Те ж саме із диханням: часто трапляються випадки психогенних задишок. Тобто у людини на психологічному рівні з'являються симптоми хвороби, хоча насправді фізично вона здорова, а то лише тривожний розлад.
Люди знаходяться в паніці, бо не мають належного інформування. У нас немає саме лікарів, які щодня на радіо чи телебаченні розповідали б, що потрібно робити при застуді, як потрібно себе поводити, аби вберегтися, як зволожувати приміщення, провітрювати і так далі. Наголошую: саме лікарів, а не якихось чиновників! Логічно, що виникає інформаційний вакуум, і люди починають цей вакуум заповнювати інтернетом. А там же якісь "зірки" чи лідери думок, чи взагалі "якісь спеціалісти", одягнені в білі халати, починають розказувати про те, що треба дихати горілкою, чи вживати соду. Після цих порад люди приходять до мене із висипаннями на тілі, порушенням травлення та іншими симптомами, які стали наслідками неправильного лікування, знайденого в інтернеті. Це знову ж таки ще більше ускладнює ситуацію. А все тому, що немає належної інформаційної кампанії, а епідемічна ситуація не контролюється державою.
Визначити, чи в пацієнта коронавірус лише за симптомами, - неможливо. В більшості випадків хвороба протікає як звичайна застуда. Спеціального лікування від цього вірусу також немає. За державним протоколом - це посилене пиття теплої рідини та "Парацетамол" або "Ібупрофен", а також симптоматичне лікування.
Щодо особистого захисту під час роботи з хворими, то лікар не нарікає. Говорить, що елементарні маски та рукавички є в достатньому обсязі. Лише акцентує, що хотілося б більше тепла в приміщеннях та можливості частіше його провітрювати.
Лікар Корольков радить усім дотримуватися найголовніших трьох правил, аби себе захистити - дистанція, провітрювання приміщення, обробка рук та поверхонь. Також він говорить, що для тих, хто має змогу, бажано зволожувати повітря, оскільки тоді вірус швидше гине, ніж у сухому повітрі. Рекомендована вологість - на рівні 40-60%.
Можу сказати, що ми ще навіть не наблизилися до піку епідемії. Наразі ми лише наблизилися до межі можливостей наших лабораторних центрів – вони вже просто не можуть більше виявляти хворих, ніж зараз. Тому можу з упевненістю сказати, що епідемія ще тільки набирає обертів. Україна нічого не зробила для того, аби отримати вакцину в числі перших, тому найвірогідніше, що перехворіє все населення і, на жаль, для 1% від наших 40 мільйонів українців ця хвороба матиме летальний наслідок.
Олена Бойко – сімейний лікар у міській поліклініці №1 у Кропивницькому.
Фото із фейсбук-сторінки Олени Бойко
Пані Олена говорить про значне збільшення об’ємів роботи та нестачу лікарів. Особистий графік, як сімейного лікаря, ніхто не змінював, але ще додалися пацієнти інших лікарів, чергування в "ковідних" кабінетах та на "швидкій" допомозі.
Лікарів дуже мало. Ми фізично не можемо встигнути прийняти всіх пацієнтів. Максимум на одного лікаря - це 30 пацієнтів на день, а в нас їх зараз іноді проходить до 70 осіб.
Жінка говорить, що в поліклініці, де вона працює, від початку реформи звільнилися 2 лікарки. Від початку пандемії одна лікарка померла. Наразі два лікаря - на лікарняному і двоє - у відпустці. На сьогодні прийом ведуть тільки 3 лікаря. Схожа ситуація, за словами Олени Бойко, у 3-й та 5-й поліклініках.
У "ковідному" кабінеті (де приймають термінових хворих із симптомами та температурою - Ред.) лікарка повинна була чергувати лише 1 раз на місяць, проте через дефіцит лікарів їй доводиться там чергувати двічі на місяць, до цього ще двічі чергувати до 20:00 та двічі - по "швидкій".
*Про виснажливість чергувань в "ковідному" кабінеті Олена Бойко писала на своїй фейсбук-сторінці.
Чергування по "швидкій" - це коли у поліклініках створюють бригади, які виїжджають на екстрені виклики. Такі бригади діють як підсилення для підрозділів швидкої допомоги, що дуже перевантажені.
Зі своїми пацієнтами (тими, які мають декларацію з пані Оленою) , вона надає перевагу консультаціям по телефону, якщо це можливо. Проте, зазначає, що просить своїх пацієнтів телефонувати саме в робочий час, аби мати змогу надати кваліфіковану допомогу чи вчасно виписати направлення, коли вона знаходиться на робочому місці та має доступ до картки пацієнта. Якщо ж мова йде про позаробочий час, то це можуть бути лише загальні рекомендації на кшталт пиття води та прийому вітаміну С.
Також лікарка впевнена, що якраз надзвичайно велика кількість людей в поліклініках - це одне із найбільших джерел поширення вірусу.
Загалом же приходить багато людей, які просто не мають номера телефону свого лікаря. А дехто просто вважає, що йому обов'язково слід прийти до лікаря на огляд. Такі люди навіть з високою температурою йдуть у поліклініку. Паралельно з цим приходять пацієнти, яким просто потрібна довідка чи рецепт на якісь ліки, чи потрапити до вузького спеціаліста. Всі ці люди стоять в одних чергах. От вам і "розсадник" вірусу.
Крім того, лікарка наголошує, що робота ускладнюється через дуже часті зміни в рекомендаціях та інструкціях для лікарів.
Водночас Олена Бойко говорить, що дуже великий відсоток людей, які звертаються до поліклініки, дійсно, хворіють, а не просто панікують. Щоденно серед усіх звернень виявляють в середньому 2 випадки пневмонії.
Засобами індивідуального захисту лікарі в поліклініці забезпечені в достатній кількості. Однак те, що сімейні лікарі працюють з "ковідними" пацієнтами, ніяк не враховується при нарахуванні зарплат, жодних доплат вони не отримують.
Допоки деякі чиновники дозволятимуть собі писати негативні пости про роботу сімейних лікарів і їхні зарплати, то може скластися ситуація, що лікарів взагалі не стане. Влада, навпаки, повинна стимулювати фахівців до роботи, а не зневажати їх. Завдання влади - організувати належне надання медичної допомоги людям. Для цього потрібна достатня кількість фахівців, а не 1 лікар на 70 пацієнтів за зміну. А для того, щоб була достатня кількість лікарів, потрібні належні умови праці для них, а не розповіді, що ми ні за що отримуємо гроші.
Що ж до заходів у протидії коронавірусу, то лікарка Бойко підтримує ініціативу щодо створення додаткових госпітальних баз, але ні в якому разі не на базі спортивної школи у Кропивницькому, як це пропонують зробити.
Є дуже багато пустих лікарень, приміщень колишніх лікувальних закладів, де можна це зробити. До всього потрібно створити окрему "ковідну" амбулаторію. Не розкидати пацієнтів по поліклініках та амбулаторіях, а треба щоб усі, хто має відповідні симптоми, йшли в один заклад. Там повинні робити ПЛР-тести, ІФА-тести, мати обладнання для КТ, а також медпрацівникам доплачувати за роботу з пацієнтами, хворими на коронавірус.
Загалом же пані Олена говорить, що найголовніше - дотримуватися елементарних правил захисту від вірусу: мити руки, носити маски, уникати людних місць. Також вона акцентує на необхідності здорового повноцінного харчування та фізичної активності, аби зміцнювати свій імунітет та робити його стійкішим до вірусів.
Сергій Баранов – перший у Кропивницькому приватний сімейний лікар.
Фото з архіву Точки доступу
Лікар говорить, що сам графік роботи не змінився, але змінилося навантаження. Дуже збільшилася кількість пацієнтів загалом і зокрема - із пневмоніями. Також збільшилося навантаження через забір мазків на ПЛР-тестування та огляд пацієнтів вдома.
Щотижня ми діагностуємо серед своїх пацієнтів в середньому 5 випадків коронавірусу. Щоденно маємо близько 2-4 пацієнта із пневмонією. Сам графік роботи в нас не змінився, але маємо багато телефонних консультацій. Люди дзвонять і ввечері, і, буває, пізно вночі, дуже багато телефонних дзвінків надходить вранці.
Лікар відзначає, що близько 30% дзвінків - це просто налякані пацієнти, які припускають, що мали контакти з хворими на СOVID-19.
Він констатує, що кількість пацієнтів зросла майже вдвічі. Якщо раніше лікар Баранов за зміну приймав близько 15 осіб, то зараз до 30 чоловік щоденно.
Це при тому, що ми працюємо виключно зі своїми пацієнтами. Якщо подивитися на лікарів, які працюють у державних установах, то в них там страшна ситуація. Лікарі дуже хворіють, їхні навантаження передають на інших колег, кількість пацієнтів просто зашкалює. Це надзвичайно тяжко фізично. Страждають зараз усі. І те, що якийсь чиновник написав пост у Фейсбуці, що сімейні лікарі не працюють, а отримують зарплату ні за що - вважаю повною маячнею. Так і ми можемо говорити про всіх посадовців, що вони працюють, а роботи їхньої не видно, хоча якраз вони мають шикарні автівки та гарні зарплати. Ми зараз працюємо посилено, щоденно робимо мазки на ПЛР-тестування, щоденно відвозимо матеріали до Лабцентру, співпрацюємо з мобільними бригадами державних Центрів медико-санітарної допомоги.
Пан Сергій упевнений, що наразі в первинній ланці відбувається перевірка лікарів на міцність, оскільки зарплати вони мають не дуже хороші, а навантаження - надзвичайно велике. А щодо вториннної ланки, то там взагалі все плачевно: навантаження колосальні, лікарі хворіють, зарплати їм затримують.
Сімейний лікар також говорить про паніку серед пацієнтів. Причиною цього він вважає піар по телебаченню і у пресі. Проте в цьому бачить і певні плюси, оскільки пацієнт одразу звертається до лікаря, а не, як раніше, маючи трішки підвищену температуру, продовжує ходити на роботу.
ПЛР-тестування пан Сергій призначає за протоколом МОЗ. У пацієнта підозрюють COVID, якщо є ознаки ГРВІ, контакт із хворим на коронавірус або ж діагностована пневмонія.
Дякувати Богу, в нас наразі обмежень по направленню на ПЛР-тест немає. Лабораторія приймає всі зразки.
Після визначення наявності хвороби, за умови легкої форми, призначають симптоматичне лікування, постійно консультуючи пацієнта. За умов тяжкого перебігу або ускладнень можливе додаткове призначення антибіотика або госпіталізація. Все залежить від ситуації - все індивідуально для кожного пацієнта.
У кабінеті лікаря Баранова постійно кварцується повітря. Також він говорить, що вони абсолютно забезпечені засобами індивідуального захисту, мають в наявності всі види респіраторів і звичайні трьохслойні маски та захисні екрани. Приміщення постійно провітрюють та намагаються розмежовувати хворих та планових пацієнтів.
Ніхто ж не відміняв планові відвідини лікаря чи вакцинацію. Тому ми виділяємо окремо день для проведення вакцинації чи прийому дітей.
Сергій Баранов рекомендує взагалі утримуватися від спілкування без маски, навіть якщо це добрі друзі і ви вирішили попити разом кави. Також просить дотримуватися при таких кавуваннях дистанції.
Потрібно відмінити всі корпоративи, всі свята та дні народження, аби не було масового контакту. Ми вже неодноразово стикалися з тим, що після спільних "поїдань тортиків" захворів увесь колектив.
У підсумку, щодо себе, то лікар говорить, що роботи стало значно більше і серед неї багато документаційних справ: заповнення лікарняних, сповіщень, оформлення звітності.
Кількість роботи збільшилася, але ми все встигаємо. У нас вся робота дуже гарно організована. Так, ми почали трішки пізніше приходити додому, але, в принципі, я не можу сказати, що все критично чи нам стало зовсім скрутно. Ми робимо свою роботу, до якої підготовлені, для якої навчалися, просто її стало більше, - підсумував лікар Баранов.
Нещодавно голова Кіровоградської ОДА Андрій Назаренко опублікував пост, де охарактеризував своє бачення роботи сімейних лікарів. Посадовець висловив думку про неналежне виконання своїх обов’язків цими фахівцями.
Шановні, ви – перша ланка у механізмі надання медичної допомоги! Вам держава сплачує за кожного пацієнта! Ви отримуєте більше, ніж наші стаціонарні фахівці! Той же терапевт в обласній лікарні вищої категорії зі стажем 20 років у звичайний час має зарплату шість тисяч гривень, а сімейний лікар – утричі більше. Але при цьому перший сьогодні йде і бореться на рівні з інфекціоністами за життя пацієнтів, а другий – дозволяє собі ігнорувати звернення людей. З одного боку центральна влада робить усе, щоб розірвати ланцюг захворювання, запроваджуючи карантинні обмеження, а з іншого – ми, на жаль, маємо халатне ставлення важливої ланки у цьому процесі, - йдеться у дописі. Детальніше з повним текстом посту можна ознайомитися за цим посиланням.
Це висловлення та ще низка характеристик роботі сімейних лікарів у пості очільника області викликали чимале обурення у фейсбук-користувачів. Під дописом назбиралося понад 800 коментарів.
Виникла повноцінна дискусія серед лікарської спільноти.
Як зазначив у коментарях лікар-онколог Андрій Гардашніков, цей пост викликав обурення сімейних лікарів всієї країни.
Він обговорюється в групі, де є 27 тисяч лікарів всієї країни (навіть трохи більше). Я не маю права цитувати, але обговорення достатньо гостре, - прокоментував пан Гардашніков.
Андрій Гардашніков – лікар-онколог у Кіровоградському обласному онкологічному центрі, громадський активіст.
Фото із фейсбук-сторінки Андрія Гардашнікова
Лікар активно брав участь у дискусії під постом голови ОДА Андрія Назаренка. Згодом чоловік написав на своїй сторінці неофіційне звернення до чиновника, де висловив свою думку та запропонував шляхи вирішення проблем:
А пропозиція моя наступна. Розібрати весь той шквал інформації від Вас та від коментаторів, які не теоретично, а практично знають, що таке професія сімейного лікаря, розсортувати цей шквал на проблеми. Та постаратися знайти їхнє вирішення,» - звертається у своєму пості Андрій Гардашніков до Андрія Назаренка.
Відтак, лікар-онколог навів низку існуючих проблем із шляхами вирішення для кожної.
*Подаємо дослівно із допису Андрія Гардашнікова:
Пацієнту важко дістатися сімейного лікаря, особливо при невідкладних станах. Лікарі інколи не відповідають на дзвінки в позаробочий час та у вихідні або вимикають телефони.
І дійсно. У нас не стало швидкої медичної допомоги. Натомість з'явилася екстрена медична допомога. І екстрена медична допомога не буде виконувати функції маніпуляційного кабінету на колесах. І це - правильно.
З іншого боку, у сімейного лікаря - планова робота. Є черга по запису. Є робочий час. І є ілюзорний захист працівника (кодекс законів про працю, права людини).
З іншого боку: а що робити пацієнту, коли така ситуація виникає у вихідні та позаробочий час? Куди звертатися?
Ворожнеча та протистояння різних рівнів надання медичної допомоги
Дуже серйозна проблема. Лікарі стаціонарів часто думають, що вони «більші та кращі» лікарі на противагу сімейним лікарям. Сімейні лікарі захищаються та звинувачують у всіх гріхах лікарів стаціонарів. У нас медицина розбилася на касти. І ведеться протистояння. Що суттєво б'є по якості лікування пацієнтів.
Як це так виходить: сімейний лікар має шукати стаціонар, де погодяться госпіталізувати пацієнта? Як це так, що пацієнт помирає вдома, бо сімейний лікар - ніхто?
У нас немає системи, де лікарі різних рівнів об'єднують зусилля задля допомоги пацієнту. І в цьому питанні організація надання медичної допомоги є неякісною. З боку держави не зроблено кроків для створення такої системи. Коли кожен керівник лікувального закладу - феодал та не несе жодної відповідальності за діяльність усієї системи, то порядку не буде.
Створення адекватного спілкування між рівнями бодай на рівні області.
Невміння користуватися сучасними електронними системами. Неузгодженість питання формування електронних направлень
Незадовільний зворотній зв'язок та якість реагування на звернення
Сімейні лікарі зі своїми питаннями часто залишаються сам-на-сам. І проблеми сімейного лікаря з умовами роботи ніким не вирішуються.
Сімейний лікар має знати, що керівник його закладу - його перший помічник, що з усіма питаннями він може звертатися до керівника закладу. Керівник закладу має сортувати всі звернення та проблеми і передавати про них інформацію вище. Кожна проблема, яка заважає якісно надавати медичну допомогу, має бути проаналізована та вирішена.
Так само і зі зверненнями та скаргами пацієнтів. Має бути колективний аналіз органів організації охорони здоров'я, керівників лікувальних закладів з оцінкою об'єктивності скарги та з пошуком шляхів вирішення цих проблем.
Поки що все. Я не можу претендувати на всеохопливість мого аналізу, і не відчуваю, що знаю істину в останній інстанції. Сподіваюсь, що мої зусилля мають шанси принести користь нашій спільній справі - створити ефективну систему охорони здоров'я та реагувати на ті недоліки, які стають помітними при практичному впровадженні змін в систему охорони здоров'я, - підсумував Андрій Гардашніков.
Читайте також: Керівниця обласного лабораторного центру Надія Оперчук про боротьбу з Covid, ПЛР-тестування та роботу закладу
Читайте також: Де і за скільки у Кропивницькому можна зробити ПЛР та ІФА тести на коронавірус
Читайте також: Лікарню на Кіровоградщині позбавили фінансування через відсутність другого анестезіолога
Фото обкладинки умовне, з відкритих джерел
Головне сьогодні
