01 жовтня 2019, 13:00
Перший місяць роботи Верховної Ради пройшов у турбо-режимі. Новообрані народні депутати встигли прийняти десятки законопроектів, про головні з них у матеріалі Точки доступу.
Лише за перший тиждень роботи народні обранці внесли до парламенту 387 ініціатив, що в рази перевищує кількість законопроектів, які були запропоновані їхніми колегами у минулих скликаннях.
«Депутати набрали динамічний темп та дуже активно взялися за зміни до Конституції. В першу чергу ці зміни пов’язані зі зміцненням державної влади президента України і зменшенням ролі парламенту. Рада прийняла закон про зняття депутатської недоторканності - те, чого так довго чекали, почала певні економічні реформи», - говорить політолог Олександр Мусієнко.
На думку політичного експерта Руслана Бортника, перший місяць у Верховній Раді став для депутатів показовим. Вони приймали здебільшого номінальні законопроекти, а не суспільно важливі.
«Перший місяць Верховна Рада працювала більше з номінальними питаннями, які не впливають на життя простих українців. Не було ініціатив ні щодо встановлення миру на Донбасі, ні в частині зниження тарифів або збільшення соціального достатку в країні. Проте, так довго бути не може і вже в наступних місяцях ситуація повинна змінитися і тоді прийняття рішень буде йти набагато складніше», - говорить він.
Загалом більше 10 законів було прийнято у другому читанні та в цілому. Серед них законопроекти про імпічмент, зняття депутатської недоторканості, реформу прокуратури, зменшення тиску на бізнес та інші.
Парламент ухвалив закон «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)». Документ був прийнятий фактично за один день, що є порушення регламенту роботи ВР, адже більшість фракцій не змогли внести поправки до закону.
За словами політолога Олександра Мусієнка, прийнята процедура не є досконалою та має ознаки обмеження впливу парламенту.
«На виконання цієї конституційної норми потрібно було парламенту прийняти закон про тимчасові слідчі комісії з розширенням їх повноважень – це є розширення контрольної функції парламенту, яка стосується не лише імпічменту, а й багатьох інших речей. Слідчі комісії повинні мати не рекомендаційний характер, як це прописано в документі, а обов’язковий», - говорить він.
Підставою для ініціювання імпічменту є скоєння президентом державної зради або іншого злочину, про що повинно свідчити письмове подання, підписане більшістю народних депутатів. Далі повинна бути створена спеціальна тимчасова слідча комісія, яка проводитиме розслідування. До її складу входять нардепи з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій і груп, спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.
Пленарне засідання Ради, на якому розглядаються висновки і пропозиції комісії, має бути відкритим, за винятком випадків, коли озвучується інформація, що становить державну таємницю.
Після прийняття Верховною Радою рішення про звинувачення президента парламент повинен звернутися до Конституційного і Верховного судів, які повинні підтвердити законність та конституційність розгляду цієї справи.
Рішення про імпічмент вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше три четвертих від конституційного складу парламенту. Якщо рішення не набрало необхідної кількості голосів, спікер від імені всієї Ради в письмовій формі приносить голові держави вибачення.
Парламентарі підтримали в другому читанні і в цілому законопроект про скасування своєї недоторканності. Документ прибирає з 80 статті Конституції два абзаци про те, що депутатам гарантується недоторканність і без згоди Верховної Ради їх не можна притягнути до кримінальної відповідальності.
Законопроект № 7203 був внесений ще під час роботи Верховної Ради 8 скликання. Він пройшов одне голосування і був направлений до Конституційного суду.
Експерти стверджують, що документ був розроблений ще у 2015 році і з цього часу не зазнавав суттєвих змін.
«Закон був запропонований Верховною Радою ще у 2015 році. Його зміст був відомий – обмежити імунітет депутатів. Питань до нього немає. Є певні ризики, адже він може бути використаний для певного контролю над депутатами і для ухвалення ними потрібних рішень», - говорить Олександр Мусієнко.
Недоторканність буде скасована з 1 січня 2020 року. При цьому народні обранці не будуть нести юридичну відповідальність за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Верховна Рада схвалила законопроект №1080 про внесення змін до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу щодо зменшення тиску на бізнес. Законопроект виключає ст.205 КК, яка визнає кримінально караним створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. У пояснювальній записці розробники документу зазначили, що така норма є одним з способів тиску на бізнес в Україні.
Крім того, документ передбачає підвищення розміру ненадходжень до бюджету податків, зборів та інших платежів, передбачених статтею про ухилення від податків.
Проте, в експертних колах закон прийняли неоднозначно. На думку економіста Олександра Охріменка, парламенту потрібно було повноцінно переймати європейський досвід у цій галузі.
«Так, дійсно ця стаття доволі часто використовувалася для усілякого утиску на бізнес. Проте, прибравши цю статтю, неможливо повністю вирішити проблему, є купа інших статей. Намагаються склеїти те, що розірвалося. Потрібно приймати комплексну програму. В Європі з цим дуже просто: є презумпція невинуватості – поки суд не докаже, що людина не платила податки, то вона вважається невинною. Це було б радикально», - говорить він.
Парламент підтримав у цілому законопроекти №1057 та №1072, які запроваджують з 1 січня 2021 року нову об'єднану звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб.
Про необхідність об'єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і єдиного соціального внеску (ЄСВ) говорили вже давно. Адже об'єкт оподаткування один і той же - зарплата та інші виплати працівникам. Проте, роботодавці змушені були подавати два різних звіту: по ПДФО - раз в квартал, по ЄСВ - щомісяця.
Законопроект № 1032 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», який вніс до Верховної Ради президент України Володимир Зеленський, був підтриманий депутатами у другому скликанні. Зокрема документ передбачає ліквідування військової прокуратури, зменшення штабу прокуратури і призупинення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до 1 січня 2021.
Генпрокуратуру мають перейменувати в «Офіс генерального прокурора», а до генерального прокурора повернуть вимогу мати вищу юридичну освіту. Цю норму скасували у 2016 році, що дозволило Юрію Луценку очолити ГПУ.
Експерти зазначають, що документ носить скоріше номінальний характер та не несе значних змін.
«Документ через різні механізми дозволяє генеральному прокурору проводити кадрову чистку цього органу. Проте, серйозних змін у частині поліпшення роботи цього органу, зміни функціонального призначення – всього цього немає. Це не реформа», - говорить Руслан Бортник.
Верховна Рада прийняла зміни до закону «Про Вищий антикорупційний суд», які мають зменшити навантаження на установу.
Зміни передбачають, що до Вищого антикорупційного суду будуть передавати лише ті старі справи, які розслідувало Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). При цьому, кримінальні провадження, які були розпочаті після запуску ВАС, можуть передаватись до нього незалежно від органу, який проводив слідство.
Раніше новостворений суд мав прийняти щонайменше 3592 кримінальних проваджень, і лише 169 з них розслідувались НАБУ і належать до категорії справ високопосадової корупції. Проголосовані зміни мають зменшити цю кількість та забезпечити ефективний судовий розгляд.
Депутати у другому читанні та в цілому підтримали президентський законопроект «Про оборону України», який передбачає затвердження плану оборони країни у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
«Це закон номінального характеру. Єдине, що він закріплює - попередні думки, які були у частині, щодо розділення ролі воєнного та цивільного. Фактично він поєднує те, що було напрацьовано у попередніх скликаннях ВР», - говорить Руслан Бортник.
Документ передбачає законодавче врегулювання видання плану оборони України та надання права президенту затверджувати його структуру.
Читайте також: Банконота в 1000 гривень та відмова від дріб’язку: чому вилучають із обігу монети (ФОТО)
Читайте також: Переведення годинників, додаткові вихідні, відмова від монет: що чекає українців у жовтні
Фото на обкладинці: Радіо Свобода
Головне сьогодні
