Оновлено 19 січня: На прохання родичів військового редакція частково видалила матеріал в частині особистої інформації та фото. За словами рідних, публікація привернула увагу, тому прізвище чоловіка найближчим часом має з’явитися в списках на обмін. Тож інформацію, яка дає можливість ідентифікувати особу, видалили, щоб не зашкодити процесу.

Кропивничанка Тетяна (ім'я змінене) майже вісім місяців чекає з полону свого чоловіка Сергія. У полоні він відзначив черговий День народження. Вдома, окрім дружини, за ним сумують чотирирічний син, батьки та сестра. Від моменту, коли Сергій разом із побратимами вийшов із "Азовсталі", зв’язку з ним не було. Лише раз Тетяна побачила чоловіка на відео в російському пабліку після масової загибелі азовців в Оленівці. Він, на щастя, вижив, але травмувався. Розповідь дружини військового записали журналісти Точки доступу. 

Із "Азовсталі" 20 травня вийшов останнім

У мирному житті Сергій працював гірником на Інгульській шахті.

Приблизно за пів року по повномасштабної війни вирішив піти на військову службу та доєднатися до полку "Азов".

Він поставив собі за мету стати військовим. Ми його рішення підтримали, – розповідає Тетяна.

24 лютого Сергій був в учбовому центрі в Маріуполі. У лютому ще зв’язувався з родичами телефоном, потім раз на кілька днів писав повідомлення в месенджері.

У квітні разом із іншими військовими потрапив на завод "Азовсталь". Розповідав тоді рідним, наскільки тяжкою була ситуація. Бувало, що не було ні води, ні їжі. Оскільки, окрім військових, там перебували й цивільні люди з дітьми. Наші захисники роздобували їжу та годували їх.

Вони рятували цивільних людей. Знаходили, де ті ховалися, та вивозили їх на завод, допомагали добиратися, бо були дуже сильні обстріли, мирних просто знищували. Сергій був водієм.

Із "Азовсталі" 20 травня чоловік вийшов останнім разом із командирами.

Сьомого травня він вийшов на зв’язок і сказав, що вийде останнім. Так і сталося, – говорить дружина.

Після того зв’язку з Сергієм не було.

Його перебування в полоні підтвердили побратими, які повернулися в результаті обміну, Міжнародний комітет Червоного Хреста та Росія.

До кінця вересня був у колонії окупованої Оленівки

За інформацією дружини, військовополонений нині перебуває в одному з російських міст. До кінця вересня Сергій був у колонії окупованої Оленівки Донецької області, де 29 липня отримав поранення.

Деякі хлопці, які повернулися, казали, що в нього було поранення рук і ніг, інші казали, що спина – чи то поранена, чи то обпечена. Точно ми не знаємо. Ми бачили відео на російському телеграм-каналі, де давали інтерв’ю азовці, які вижили. То він там сказав, що, зі слів медиків, у нього "вторичное поражение".

Також чоловік був поранений у березні в Маріуполі. Одна куля застрягла в бронежилеті, друга пройшла навиліт.

Зі спини, з лівої сторони вона зайшла і вийшла під грудьми. Як я бачила по фото, то за сантиметри чотири нижче серця вона вийшла. Це було ще до "Азовсталі". Але він не написав рапорт про поранення і в документах тепер цього немає, хоча я і маю фото, які він мені надіслав.

З ув’язненими, яких вивезли на територію Росії, зв’язку немає

Тетяна розповідає, що нині чоловік перебуває в місцевій тюрмі в одному з російських міст. З ув’язненими, яких вивезли на територію Росії, зв’язку немає жодного, їм не можна передати посилку.

Якби можна було, то вже б передали все на світі, – каже вона.

Зв’язатися хоча б раз на місяць можна лише з тими військовополоненими, які на Донеччині або Луганщині.

Рідні мають інформацію про умови утримання наших захисників. Говорять, майже весь час військові сидять у камері. З полоненими з інших камер спілкуватися їм забороняють. Один раз на тиждень водять у баню, цей шлях в інше приміщення вважається прогулянкою. Годують тричі на день, дають суп або кашу, хліб. У госпіталь їх не водили. Щодо ставлення росіян до українців побратим сказав лише одне: "бажає кращого". 

Зі свого боку ми зробили все, аби Сергія обміняли. Нам говорили, що чоловіка не обмінюють, бо немає якогось папірця. Тепер у нас є всі документи, але час іде, а Сергія не міняють, – додає Тетяна.

Вдома на Сергія чекають дружина, батьки, сестра і маленький син. 

Читайте також: Там тисячі військових із Кіровоградщини: волонтери збирають допомогу землякам у Бахмуті й Соледарі (ФОТО)

Фото надані дружиною

#військовополонені

Головне сьогодні