Після багаторічних судів релігійна громада Православної церкви України зайшла до храму в селі Чечеліївка Петрівської громади на Кіровоградщині, щоб відкрити його та розпочати інвентаризацію майна. Після цього в мережі поширили інформацію про нібито “захоплення храму УПЦ” та заявили, що представники ПЦУ незаконно проникли до будівлі. У релігійній громаді кажуть, що діяли на підставі судових рішень і документів на право власності. Точка доступу з’ясувала, що відбулося насправді, хто поширив маніпуляцію і яка подальша доля святині.
У чому різниця між ПЦУ та УПЦ, ми пояснювали в цьому матеріалі.
Як писала раніше Точка доступу, конфлікт навколо Свято-Покровської церкви в селі Чечеліївка Петрівської громади тягнеться з 2019 року. Тоді частина місцевих вірян ухвалила рішення про перехід релігійної громади до Православної церкви України. Після цього громаду ПЦУ зареєстрували, а згодом реєстратор зареєстрував і право на храм.
Утім зайти всередину люди не могли, бо представники УПЦ відмовлялися передавати ключі, а спроби потрапити до будівлі завершувалися конфліктами, викликами поліції й навіть бійками. Зрештою храм закрили для всіх — і в селі він стояв без богослужінь.
Щоб закріпити позицію юридично, громада ПЦУ також намагалася оформити земельну ділянку під храмом. Для цього подавали заяви до Петрівської селищної ради, однак, за словами вірян, їхні звернення не розглядали, а питання не виносили на сесію. Через це громада звернулася до суду: у 2021 році суд визнав бездіяльність ради протиправною та зобов’язав розглянути заяву, а апеляція у 2022 році залишила це рішення чинним.
Водночас у подальших спробах через суд змусити виконувати рішення фігурували обмеження воєнного стану щодо земельних питань.
Петрівська селищна рада у відповіді на запит пояснювала, що до неї зверталися “два заявники” з нібито однаковими документами на будівлю, а також заявляла про невтручання в релігійні справи. Натомість в УПЦ наполягали, що перехід був незаконним, а громада ПЦУ — нібито новостворена і не є правонаступницею. Юристи, яких залучала Точка доступу, називали ці аргументи маніпулятивними й зазначали: на той момент саме громада ПЦУ мала правовстановлюючі документи, які підтверджують право на храм, але доступ до будівлі все одно залишався заблокованим.
У вівторок, 23 грудня, на сайті “Спілка православних журналістів” (СПЖ) з’явилася публікація з заголовком “ПЦУ захопила храм УПЦ в селі Чечеліївка”. Автором матеріалу вказана “Редакція СПЖ”.
У тексті йдеться про те, що нібито “рейдери ПЦУ”, зрізавши замки, “проникли” в Покровський храм Олександрійської єпархії УПЦ, який, за твердженням авторів, був “опечатаний до рішення суду”. Також стверджується, що представники ПЦУ заздалегідь оголосили про намір увійти до храму, попри судові заборони, а поліція нібито сприяла цьому, сформувавши для них “коридор”.
Як джерело інформації у публікації вказують телеграм-канал “Дозор”, який системно поширює матеріали з критикою ПЦУ. У матеріалі також містяться оціночні судження, образливі формулювання та звинувачення без наведення рішень судів чи офіційних документів.
Водночас у публікації не згадують, що всі судові процеси щодо храму завершилися на користь громади Православної церкви України, а будівля та земельна ділянка юридично належать саме їй.
Архієпископ Кропивницький та Голованівський ПЦУ Марк, який 23 грудня був у Чечеліївці, розповідає, що громада приєдналася до Православної церкви України ще у 2020 році — тоді на зборах була понад сотня православних вірян. Після переходу частина людей з цим рішенням не погодилася та почала блокувати доступ до храму.
“Вони заблокували двері громаді, забили замки, пошкодили, щоб громада не могла ввійти в храм”, — розповідає він.
За його словами, двері храму закривали на сторонні замки й фактично унеможливлювали вхід. Коли громада ПЦУ намагалася потрапити до будівлі, на місце, як розповідає архієпископ, привозили людей і священнослужителів УПЦ з інших територій — це створювало конфлікти і перешкоджало користуванню храмом.
“Кожен раз, коли громада збиралася зайти до свого храму, вони збирали людей…. і таким чином створювали скандал, щоб громада не могла своїм храмом користуватися”, — говорить Марк.
Архієпископ пояснює, що протягом кількох років тривали судові процеси — оскаржували і збори, і право на майно, і документи. У 2025 році, каже він, завершилися останні розгляди, і в усіх інстанціях громада ПЦУ виграла справи.
“Земельна ділянка є власністю нашої громади. Приміщення — також. Усі документи є на руках самої громади”, — сказав Марк.
Він додає, що ситуація зайшла у глухий кут: храм — у власності громади, але доступу до нього не було. Тому 23 грудня віряни приїхали, аби відкрити будівлю та розпочати інвентаризацію.
За словами архієпископа, замок на дверях був пошкоджений — ключем його відкрити не могли, бо механізм “забитий всередині і чимось залитий”. Тож єдиним способом потрапити всередину було зрізати замок. Марк також зазначив, що попереджав людей про можливі провокації та просив ні з ким не конфліктувати.
“Говорив, що швидше за все зараз будуть різні провокації. Ви на них не піддавайтеся, нікого не зачіпайте, на їхні сварки не реагуйте”, — переповідає він свою розмову з парафіянами.
Архієпископ каже, що після відкриття храму люди спокійно зайшли всередину й почали роботу — опис майна та прибирання. Це потрібно, зокрема, щоб зрозуміти, що з церковного майна збереглося, а що могло зникнути за час, поки приміщення було недоступним.
“Вони зробити опис всього, що є в храмі… що пропало, що є. Також прибрати і готуватися до різдвяних богослужінь”, — розповів архієпископ.
Крім того, за словами архієпископа, у громади були юридичні зобов’язання щодо храму як пам’ятки — зокрема, потрібно укласти охоронний договір, який підтверджує відповідальність власника за збереження будівлі та недопущення її руйнування. Однак, каже Марк, виконати ці вимоги вчасно громада не могла, бо не мала фізичного доступу до споруди, щоб провести обстеження і підготувати необхідні документи.
“Наша громада навіть отримала від прокуратури покарання за те, що не уклала вчасно охоронний договір. І накладено було штраф досить значний. А ми не могли укласти цей договір, бо все зайшло в якийсь глухий кут”, — розповів архієпископ.
Він уточнив, що йдеться про штраф до майже 30 тисяч гривень, і громада зацікавлена якнайшвидше врегулювати питання, аби не отримувати нових санкцій.
Архієпископ розповів, що біля храму було до десяти людей, які підтримують УПЦ (разом зі священнослужителями). Він звернув увагу, що цього разу, на відміну від попередніх випадків, “інших людей не підвозили”. З боку ПЦУ, за його словами, було близько 30 вірян, однак прийшли не всі: частина людей нині на службі в ЗСУ, а частина — втратила віру, що питання вдасться вирішити після років судів.
Правоохоронці були присутні, щоб не допустити сутичок і стежити за законністю дій сторін, додав Марк.
Архієпископ Марк наголошує, що більшість людей, які підтримали перехід до ПЦУ, — це ті самі віряни, які роками ходили до цього храму. Вони були хрещені, брали участь у богослужіннях, зверталися до церкви для здійснення таїнств і разом ухвалили рішення змінити церковну юрисдикцію.
Після переходу громада фактично втратила доступ до храму. Частина людей почала їздити на богослужіння в сусіднє село, де діє парафія ПЦУ, інші ж — залишилися без можливості відвідувати храм узагалі.
“Багато людей принципово не ходять до храмів Московського патріархату через війну. А якщо немає альтернативи — вони просто моляться вдома”, — пояснює архієпископ.
За його словами, під час відкриття храму до нього підійшла літня жінка й сказала, що нарешті зможе знову ходити до церкви у своєму селі.
За словами архієпископа, 23 грудня громада ПЦУ змогла провести інвентаризацію майна. Після цього люди спокійно залишили приміщення, встановили нові замки, закрили храм на ключ і розійшлися.
Наразі, каже Марк, жодних спроб знову заблокувати доступ або пошкодити будівлю не було. Він також зазначає, що представник УПЦ пообіцяв не завдавати шкоди храму, хоча водночас натякнув, що будь-які пошкодження можуть бути “провокацією”.
“Це дивна заява. Немає жодних підстав громаді шкодити власному храму”, — зауважив архієпископ.
Наразі за храмом доглядає священник ПЦУ з сусідньої парафії — той самий, до якого раніше їздили віряни Чечеліївки. Саме на нього тимчасово поклали обов’язок опікуватися парафією до призначення постійного настоятеля.
Архієпископ пояснює, що цей процес може тривати певний час — через велику кількість громад, які переходять до ПЦУ, та обмежену кількість священнослужителів.
Начальник управління комунікацій з громадськістю Кіровоградська обласна військова адміністрація Віталій Останній наголошує, що релігійна громада Православна церква України у Чечеліївці має всі законні підстави перебувати в храмі та користуватися ним за призначенням.
“Неможливо захопити своє майно. Це навіть нелогічно звучить”, – каже Віталій Останній.
За його словами, і будівля храму, і земельна ділянка належать релігійній громаді ПЦУ, що підтверджено державними реєстрами та судовими рішеннями.
Віталій Останній нагадав, що громада Чечеліївки була однією з перших у регіоні, яка ще у 2019 році ухвалила рішення про зміну конфесійної належності після отримання Томосу про автокефалію ПЦУ. Тоді відбулися збори релігійної громади, а всі документи пройшли державну реєстрацію.
“Оскільки це були перші громади, ми дуже прискіпливо вивчали і процедуру переходу, і документи. Навіть проводили виїзне засідання комісії з питань дотримання законодавства про свободу совісті та релігійні організації”, — пояснив посадовець.
Результатом цієї перевірки стало офіційне внесення змін до Єдиного державного реєстру, що підтвердило законність переходу громади до ПЦУ.
За словами Останнього релігійна громада була змушена судитися з Петрівською селищною радою, аби та розглянула питання щодо оформлення земельної ділянки під храмом.
Крім того, Олександрійська єпархія УПЦ неодноразово подавала судові позови, оскаржуючи рішення про перехід громади та право власності на храм.
“Жодного рішення суду на користь УПЦ Московського патріархату немає. У всіх інстанціях вони програли”, — наголосив Віталій Останній.
За його словами, підсумком цієї багаторічної історії стало те, що 23 грудня громада ПЦУ законно зайшла до свого храму і тепер має можливість здійснювати богослужіння відповідно до чинного законодавства.
Коментуючи інформаційні маніпуляції навколо цієї події, посадовець закликав жителів області критично ставитися до повідомлень у соцмережах та анонімних ресурсах.
“Ми живемо в дуже бурхливому інформаційному полі. Не вся інформація, яка подається, є достовірною. Тому прошу довіряти лише офіційним джерелам і органам влади — особливо у питаннях міжконфесійних відносин”, — зазначив він.
За даними аналітичного сервісу Opendatabot, на Кіровоградщині діють 169 релігійних громад із “московським слідом”.
У вересні 2024 року набув чинності закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", який забороняє діяльність релігійних організацій, що мають ознаки зв’язку з Московським патріархатом. Він визначає процедуру перевірки таких зв’язків і передбачає звернення до суду для припинення діяльності громад, якщо ці зв’язки доведені.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) уже запустила перші юридичні процедури за новим Законом. Розпочато суд про припинення діяльності Київської митрополії УПЦ та передачу її майна й активів. Наразі справа знаходиться у суді. Також оприлюднено припис щодо Корецького жіночого монастиря на Рівненщині, який має ознаки належності до МП. Втім обидві справи далекі від завершення.
Читайте також:"Рішення прийнято": як депутати-фермери ділять землю у громаді на Кіровоградщині
Останні новини
