Таємниці віків: на Кіровоградщині архелоги досліджують найдавніший курган степової Скіфії (ФОТО)

  • Катерина Федченко
  • watch_later 21 серпня 2019, 18:40

  • visibility 2346 переглядів

10 липня цього року між селами Копані та Топило Знам'янського району розпочали проводити археологічні розкопки на території пам'ятки археології місцевого значення VII-VI ст. до н.е. "Мельгуновський курган" (за іншими назвами "Лита Могила", "Червона Могила"). Розкопки здійснює Центральноскіфська експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Юрія Болтрика. Точка доступу побувала в гостях у археологів та дізналася про цікаві знахідки та таємниці, які приховує в собі земля Кіровоградщини. 

Найдревніший курган степової Скіфії

"Мельгуновський курган" — видатна пам'ятка археології, найдавніший курган степової Скіфії. Від дати його розкопок веде відлік не лише скіфська, а й вся вітчизняна археологія. 

Курган досліджували у 1763 році. Наказ про проведення розкопок віддав генерал-поручик армії, головний командир Нової Сербії, майбутній губернатор Новоросійської губернії Олексій Мельгунов.

По центру кургану розкопали прямокутну яму. У верхній частині насипу виявили кам'яну стелу з відбитою головою. Такі ідоли — втілені у камені образи воїнів-героїв чи родоначальників. Встановлюючи їх на вершечках курганів, кочовики не лише відображали власні релігійні погляди, а й фактично позначали належність території до скіфських поховань.

Неподалік від статуї виявили кам'яну скриню з золотими речами, яка ввійшла у науковий обіг як Мельгуновський скарб: залізний меч з окутим золотом руків'ям та вкритими золотою платівкою дерев'яними піхвами, срібні деталі від асірійського палацевого табурету, золота діадема, 17 масивних золотих платівок з зображенням орла з петлями на звороті, платівки з зображеннями мавп, птахів, бронзова застібка з голівками левів на кінцівках, 40 бронзових наконечників стріл. Окремі знахідки з кургану перебувають в Ермітажі (Санкт-Петербург, РФ), на сьогодні тривають перемовини щодо повернення цих речей в Україну.

Одна зі знахідок Мельгуновського кургану "Лита Могила" — скіфський золотий орел, який є центральною фігурою геральдичних символів Кіровоградської області — герба та прапора.

Розкопки кургану у 1892 році продовжив відомий археолог і етнограф Володимир Ястребов та у 1990 році — Нінель Бокій. У 2019 році розкопки продовжив Інститут археології НАН України, на їх проведення з обласного бюджету виділили 472 тисячі гривень.

Сучасні дослідження та знахідки

Начальник археологічної експедиції Юрій Болтрик розповів, що спочатку на місці земляного насипу розташовувалася складна дерев’яна конструкція у вигляді піраміди, котру спалили. 

Чи це було культове спалення, чи поховання досить важливої в соціальному плані особи, ми зараз сказати не можемо. На місці спалення бачимо червону землю. Все було пропалене з такою силою, що грунт пропалився на глибину більше метра. На території кургану можна знайти склоподібну масу, схожу на брили каміння. Це залишки спаленої споруди. Температура горіння була дуже сильною – до 3 тисяч градусів. На момент розкопок у XVIII сторіччі наявність оцих шлаків наштовхнула науковців на думку, що це ливарна майстерня. Але малоймовірно, що в чистому степу розташували таку споруду (одну з назв кургану "Лита могила" пов'язують саме з ливарною майстернею, - Ред.)  — зазначив Юрій Болтрик.

У VIII-VII ст до н.е. на місці спаленої споруди скіфи насипали курган як символ визнання особистості. Чим вищий курган – тим вищий соціальний статус людини, яка там була захоронена. 

Завдяки попереднім дослідженням ми знаємо, що курган був мінімум тришаровим, на жаль, насипу зараз вже немає. З часом насип танув та зменшувався. Фактично в межах одного гектару його розорали,  — зазначає начальник археологічної експедиції.

В кінці VII ст. до н. е.  скіфи, повертаючись із Передньої Азії, заносять  на курган скарби. Це була чи то кам’яна скриня, чи інший об’єкт у якому знаходилося більше 20 золотих речей (знаменитий "Мельгуновський скарб", — Ред.).

У IV ст. до н. е. розвинуті скіфи роблять тут свою поховальну споруду, саме з нею пов’язаний рів, який ми сьогодні розкопуємо. Рів діаметром близько 60 метрів мав символічний вхід на курган, — зазначив Юрій Болтрик.

Перед початком розкопок землю навколо кургану дослідили геофізики та знайшли багато аномалій. Вважалося, що вони археологічні. 

Аномалії – це ями, заповнені кістками, битим залізом, осколками часів війни. Раніше ця місцевість використовувалася як скотомогильник, — зазначає науковець.

Під час розкопок археологам вдалося знайти уламок кинджалу роботи передньоазійських майстрів, який був зварений з двох частин, та меблеві гвіздочки з декором.

Гвіздочки нагадують сучасні, але їм 27 сторіч! - коментує знахідки Юрій Болтрик.

Уламок скіфського кинджалу та меблеві гвіздочки

Також археологам вдалося натрапити на шматок переплавленого золота та срібла, який, імовірно, утворився під час спалення культової споруди у центрі кургану. А також предмет декору з геометричним  орнаментом.

Знахідки передадуть для досліджень до Інституту археології, а потім розподілять до українських музеїв.

Археологи планують проводити розкопки до середини вересня. Потім місця досліджень засиплять землею, чорнозем рекультивують. Неподалік планують насипати штучний курган висотою близько 6 метрів та встановити пам'ятний знак "Лита Могила". Територію навколо кургану облагородять. На ці роботи з обласного бюджету виділили 2,5 млн грн.

Фото Олександра Козловського

Рів навколо кургану

Кістки тварин, залишки скотомогильника

Предмет декору з орнаментом

Шматок сплаву зі згорілої культової споруди з відбитками деревини

Залишки спаленої споруди

Читайте також: Знайомтесь, Кропивницький: мікрорайон Бикове – Грецька слобода та Чечори (ФОТО)

Читайте також: Європейський парк на Кіровоградщині: унікальні локації, сучасні технології та перспективи (ФОТО)