У Кропивницькому створили інсталяцію "Мамині Чорнобривці" (ФОТО)

У Кропивницькому сьогодні, 24 травня, у просторі Мир 2.0 створили інсталяцію “Мамині чорнобривці”. Квіти у військові черевики садили жінки, які втратили на війні з Росією своїх синів, чоловіків, братів. Робили це, щоб нагадати людям, що війна триває. І треба робити все задля нашої перемоги. На створенні інсталяції побувала журналістка Точки доступу.

О 12:00 у просторі зібралися 15 жінок. 13 з них – членкині громадської організації "Серця Матерів та Ветеранів Війни Кропивницького" та "Єдина родина Кропивниччини". Усі когось втратили на війні.

Засновниця організації та волонтерка Інна Колпак розповіла присутнім, що буде відбуватися і для чого це. Для створення інсталяції підготували квіти та старі берці – 22 пари. Кількість не символічна. Просто саме стільки було у тих, хто їх віддавав.

Нам їх запропонували, бо їх вже не можна носити. Спитали, чи можемо ми з них, щось зробити. І ми вирішили зробити інсталяцію, щоб нагадати: війна триває. Ми дуже велику ціну заплатили за те, щоб мати можливість проводити якісь заходи, – сказала Інна Колпак.

Інна Колпак

Далі жінкам роздали рукавички, й вони взялися висаджувати жовті чорнобривці у взуття. Квіти закупила для акції місцева влада, сказала пані Інна.

Чорнобривці – це наші українські квіти. Дуже багато пісень про мамині чорнобривці. То ми вирішили, що сам вони будуть символом пам’яті.

На цю акцію Галина Бузуляк приїхала з села Іванівка, що за 20 кілометрів від міста. Садівництво жінка любить, тому рослини садила із задоволенням. Каже, десь вдома залишилися старі берці старшого сина Сергія, тож хоче зробити таку ж інсталяцію у своєму саду.

Він не дозволяв чіпати його речі, був дуже педантичним. Казав: “мамо, ти не правильно складаєш”, – згадує пані Галина.

Галина Бузуляк

Сергій був на війні до 2015 року. Далі пішов працювати у Кропивницькому поліцейським. Помер у 2021 році від хвороби.

Молодший син Галини Анатолій Бузуляк був спецпризначенцем 3-го полку імені Святослава Хороброго. Коли почалася війна, він став на захист України. Але загинув під час завдання 30 липня 2014 року в селі Латишеве Донецької області.

Тоді він та його побратими шукали пілота збитого літака СУ-25 неподалік того села. Зайшовши на непідконтрольну територію, зустріли місцевого фермера Миколу Бутрименка. Він запропонував розміститись у своєму ангарі. Слідство довело, що фермер видав бойовикам місце перебування спецпризначенців. Під час бою з 19 бійців загинули 10.

Він був красивий молодий хлопець, який планував одружитися, завести сім’ю. Тоша був відкритий, щирий. Вивчився на вчителя географії. Коли він закінчив університет, йому одразу дали повістку. Приїхав додому і каже мені: “Мама, я буду підписувати контракт, мене запросили у третій полк. Там будуть пригати із парашутом, я цього хочу”.

Востаннє із сином Галина бачилася за три місяці до його загибелі.

Я бачила, як йому тяжко. Тому я побажала просто повернутися у сім’ю. Але так не сталося. 

Тут, у колі жінок, що мають спільне горе, пані Галина почуває себе краще. Каже, дуже рада, що долучилася до організації. Намагається потрапити майже на кожну акцію чи зустріч.

Мені це потрібно, – поділилася мама захисника.

Із садівництвом жінки впоралися за 20 хвилин. Далі до інсталяції планують додати глечик із рушником та прапор, розповіла Інна Колпак.

Фото Точки доступу

Читайте також: "Тато, я тебе і з такою ніжкою люблю": історія капітана ЗСУ з Кіровоградщини