У війні з російськими окупантами загинули військові з Кіровоградщини. Точка доступу публікує імена Героїв, про загибель яких нам стало відомо сьогодні, 21 листопада.

У Кропивницькій міській раді повідомили про загибель Олексія Варави та Євгенія Цимбала.

Поховають героїв завтра, 22 листопада, о 10:00 на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища.


В Устинівській громаді повідомили про загибель 17 листопада 2022 року жителя села Новоігорівка Устинівської громади Петренка Максима Олеговича.

Військовий 1993 року народження солдат обслуги гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти військової частини. В результаті стрілецького бою з військовими формуваннями російської федерації Максим Петренко героїчно загинув в районі населеного пункту Яковлівка Донецької області. До останнього подиху залишився вірним військовій присязі.

У Голованівській громаді повідомили про загибель Ревика Сергія Леонідовича.

Народився Сергій 2 червня 1981 року в місті Первомайськ Миколаївської області, де провів своє дитинство і юність.

Після одруження переїхав жити до Голованівська, працював в ТОВ "Відродження". 

З початком війни у 2014 році Сергій Леонідович пішов боронити рідну землю від російських окупантів та служив механіком-водієм БМП - 2 в 17 танковій бригаді, м. Попасна. Згодом демобілізувався та повернувся в Голованівськ, працював в Голованівському РЕМ ПАТ "Кіровоградобленерго" водієм. 

З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України, з перших днів війни знову повернувся на фронт. Служив солдатом механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А 0666.

19 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання з проведення наступальних дій на передній край противника в районі населеного пункту Нова Кам'янка Бериславського району Херсонської області, противник здійснив артилерійський обстріл з 122 мм та 152 мм ствольної артилерії та стрілецької зброї з напрямку Суханове Бериславського району Херсонської області. Наші воїни мужньо наступали. Бій був запеклим. Сергій Леонідович  врятував пораненого побратима, витягнувши його з лінії вогню, а сам повернувся на поле бою…  

Майже місяць рідним і побратимам не було нічого відомо про долю Сергія Ревика. Він вважався зниклим безвісті. Майже місяць пошуків, майже місяць очікування, майже місяць надії і сподівань… Але, на жаль… Під час того бою Сергій загинув, тіло його через декілька днів забрали окупанти та при обміні  загиблого солдата Ревика Сергія Леонідовича було передано російською стороною в Київське обласне бюро СМЕ.

18 листопада тіло загиблого солдата опізнала родина.



Головне сьогодні