Медійне середовище Кіровоградщини завжди вирізнялось з-поміж інших регіонів своїм майже медитативним спокоєм та стабільністю. Редакції рідко конфліктували з владою чи колегами, журналісти, в переважній більшості, не мали значних проблем з доступом до інформації чи окремих політичних персоналій. Однак і позитивних змін в роботі медіа також важко було відшукати. Стабільна, рутинна робота, яка практично не змінилась навіть під час повномасштабної війни. Та цьогоріч медіа активізувались та креативили багато і майже завжди вдало. Побільшало великих матеріалів, репортажів, розслідувань. Почали з’являтись медійні проєкти, не пов’язані напряму з випуском контенту. Редакції активно впроваджували в робочі процеси технологічні новинки, українські медійні тренди та власні креативні замисли. І хоча причина такої активності не надто приємна - брак ресурсів в усіх сенсах цього слова, результати надихали. 

Фінанси та люди

Для чималої частини українських медіа рік почався з фінансових потрясінь. 27 лютого Агентство федерального уряду США USAID призупинило виділення коштів на усі проєкти в Україні, в тому числі, медійні. Запланований як тримісячний аудит цей процес завершився згортанням усіх програм, фінансованих агентством. І хоча на Кіровоградщині було не так багато медіа, які працювали з американськими грантами, втрата такого донора, навіть потенційного, стала серйозним ударом для медіасектору. 

Не менше на фінансовий стан видань вплинув і рекламний ринок, який попри поступове повернення об’ємів довоєнних часів знайшов собі нову вигідну нішу - телеграм-канали. Цей конкурент традиційних медіа розивається надзвичайно стрімко, завойовуючи аудиторію та відтягуючи значну частину рекламодавців. 

Саме розвиток власних сторінок в цьому месенджері став пріоритетною задачею для “Кіровоградської правди”, яка попри класично-газетну подачу має ще й найпопулярнішній серед місцевих медіа телеграм-канал. Станом на кінець серпня видання мало в активі понад 40 тисяч підписників. Наразі їх вже 47 тисяч

В приміщенні кав’ярні “Кафе-редакція” журналісти розташували не лише власне редакцію “Кіровоградської правди”, а й створили цілий міні-музей газети, який навіть включають до своїх маршрутів місцевих екскурсоводи.

Кафе-редакція
Фасад “Кафе-редакції”, фото: інстаграм-сторінка закладу

Ще один варіант залучення додаткового фінансування - розвиток концепції підписок та платних матеріалів. Подібний формат у 2025 році успішно адаптувало під свої потреби видання “Без купюр”

Ми запровадили на сайті дві додаткові опції для наших читачів і партнерів - "підписка" та "донати". Для партнерів зробили окрему пропозицію - 2500 грн на місяць з можливістю взаємореклами. І хоча ми не робили промоцію підписки як такої, бо сьогодні, передусім потрібно підтримувати військових, у нас уже є одна партнерська підписка. Та все ж більше ми працюємо з донатами. І хай вони не здатні повністю покрити потреби редакції, але дають змогу закрити низку питань, а також слугують для нас своєрідним стимулом і маркером. Бо зазвичай люди донатять, коли виходить якась резонансна публікація, - розповідає редакторка Наталя Кривошей.

Ще одна важлива проблема, тісно пов’язана з фінансуванням, - кадри та професійне вигорання журналістів. Саме людський ресурс є ключовою цінністю редакції і саме втрата кадрів найбільше б’є по можливостях видання продукувати якісний цікавий контент та залучати нову аудиторію.

Основним викликом для “Гречки”, як на мене, стало кадрове питання. Зокрема, втома команди і брак відпочинку. Відключення світла теж, звісно, сил не додали. Тому ми шукали способи і людей, аби розвантажити команду і працювали над налагодженням внутрішніх процесів. Цю роботу продовжимо і в новому році. Зокрема, ми розробили чіткі посадові інструкції, плануємо збільшити залучення ШІ до виконання рутинних, робочих задач, а ще збільшиться штат, - ділиться своїм баченням на поточний та прийдешній роки головна редакторка сайта “Гречка” Анастасія Дзюбак.

Пошуком та підготовкою кадрів для місцевих медіа цьогоріч займався і медійний хаб Інституту Масової Інформації “Медіабаза Кропивницький”. Наприкінці 2024 - початку 2025-го року для студентів обласного центру було організовано “Медіашколу 2.0” - проєкт по залученню молоді до роботи в медіасфері. У медіашколі мали змогу не лише здобувати знання та відточували практичні навички під керівництвом досвідчених редакторів і журналістів, а й пройти оплачуване стажування в одній з обраних редакцій. 

Діана Бондаренко в редакції інформаційного порталу “Гречка”. Фото: Медіабаза Кропивницький

У підсумку, двоє випускників проєкту отримали пропозиції подальшої співпраці, а одна з учасниць наразі стала повноцінним штатним співробітником одного з топових видань регіону - “Гречки”. 

Нові виклики та ідеї

Шалений ріст популярності різноманітних соціальних платформ, зокрема, телеграм-каналів, вплинув не лише на рівень популярності класичних медіа, а й змусив редакції постійно реагувати на зміни в роботі соцмереж. 

“Журналістам доводиться не лише дотримуватися професійних стандартів, а й реагувати на зміни алгоритмів у соцмережах та те, що називають «трендами». Спостерігаємо, що все більшою популярністю користуються короткі формати: рілси чи скорочені новини в соцмережах. Кілька речень і фото середньостатистичному користувачеві достатньо”, - розповідає редакторка видання CBN Мирослава Липа

За її словами, редакції постійно потрібно зміщувати акценти відповідно до обставин у країні, пов’язаних із війною.

Наприклад, після обстрілів увага читачів завжди прикута до відключень електроенергії, тож, на це необхідно реагувати не лише в новинному форматі, а й у пояснювальних матеріалах”, - розповідає вона.

Та нові викликлики вимагають і нових креативних підходів зацікавлення аудиторії. Особливо креативно у даному аспекті проявило себе цьогоріч кропивницьке видання “Точка доступу”.  За словами редакторки видання Ольги Зими, 2025 рік став для редакції роком стійкості й переосмислення. І хоча безпекові умови, кадрове навантаження та нестабільність фінансування все ще лишались для медіа серйозними викликами, водночас саме це змусило чіткіше структурувати роботу, інвестувати в команду й оптимізувати редакційні процеси.

“Нам вдалося покращити внутрішню комунікацію, запустити першу лінійку мерчу та розпочати роботу по запуску спільноти. Ми двічі зустрічалися з нашою аудиторією офлайн – це була екскурсія містом, організована нашою редакцією, та різдвяний майстер-клас із розпису екоторбинок. Скажу відверто, ці зустрічі стали дуже мотивуючими, адже це чудова можливість комунікувати наживо з аудиторією, більше розповідати про нашу роботу й чути про ті проблеми, які турбують жителів цього міста”, - говорить журналістка.

Мерч Закохані в Кропивницький
Мерч видання “Точка доступу”. Фото надане редакцією

Варто згадати й про запуск виданнями Кіровоградщини нових форматів подачі інформаційних матеріалів. Йдеться про підсумкові аудіоновини, які впровадили журналісти все тієї ж “Точки доступу” та впровадження ШІ-диктора, який тепер на постійні основі озвучує новини видання “Гречка”.

ШІ-диктор “Гречки”. Скрин: сайту “Гречки”

Перешкоди та перешкоджання

Хорошою тенденцією 2025-го року варто назвати підготовленість редакцій до відключень електроенергії. Практично всі видання попрацювали над питанням енергозабезпечення власних офісів тож проблем з цим не виникало. 

Та й для фрілансерів і журналістів, що потребували швидко підзарядити власні гаджети або попрацювати місце знайшлось. Медійний хаб “Медіабаза Кропивницький” продовжує функціонувати в обласному центрі та готовий надати допомогу медійникам, які цього потребують. 

“Медіабаза Кропивницький” працює під час блекаутів. Фото: фейсбук-сторінка медіабази 

Ще одним доволі приємним підсумком року стала відверто мізерна статистика перешкоджань діяльності журналістів. Серед вартих уваги випадків - ігнорування громадами інформаційних запитів видання “Формат”, а Долинською міськрадою запиту “Точки доступу”. Окрім того, було кілька епізодів проблемних комунікацій медійників з Кропивницькою міськрадою, однак усі їх вдалось вирішити в робочому порядку. 

Тож, попри серйозні проблеми з фінансовою стабільністю та браком кадрів, медійний ринок Кіровоградщини продовжує розвиватись та адаптуватись до наявних умов. А це хороший тренд, який варто підтримувати і наступного року. 


Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області

Думки, викладені у блозі, відображають винятково думку автора, редакція  Точки доступу може її не поділяти.