Минуло вже три місяці після доволі несподіваного рішення зупинити фінансування всіх, без винятків, проєктів і програм Агентства федерального уряду США USAID. Окремі медіа пережили цей період без ускладнень, інші, навпаки, ледве вирівняли своє фінансове становище. Були й ті, для кого зупинка грантової допомоги американських донорських організацій стало критичним. Ми звернулись до трьох популярних видань Кіровоградщини з проханням розповісти, що і як змінилось в їхній роботі, чи адаптувались вони до нової реальності і чи мають дієві універсальні методи виходу з кризи, якими готові поділитись з колегами. Спойлер - універсальність будь-яких дій поставили під сумнів усі троє редакторів.
Редакторка видання “Точка доступу” Ольга Зима у розмові попередила: часу на тривалі розмови немає, оскільки роботи зараз чимало і вільні хвилини стали цінним ресурсом, який не так просто віднайти.
“Завершення фінансової підтримки з боку американських донорів хотілося би назвати скороченням, як ми про це говорили в січні, але це не так. Тим не менш, для нашої редакції це не стало різким падінням фінансування. Швидше, поступовим переходом до режиму повної відповідальності за власне майбутнє. Нам довелося переглянуту і перезапустити деякі процеси всередині редакції”, - розповідає журналістка.
Найпомітнішою зміною для редакції став поступовий перехід на самостійне фінансування.
“Раніше значну частину потреб ми закривали коштами донорських проєктів. Однак американці пішли, гранти поступово завершувалось, тож, ми були змушені звернути більше уваги на інші джерела доходу”, - розповіла вона.
Ольга Зима наголошує, це був непростий процес. Рішення потрібні були тут і зараз. Чекати і сподіватись, що ситуація зміниться і фінансування відновлять, не було сенсу. В результаті, редакція звернулась до перевірених методів, але з модифікаціями.
“Почали з того, що змінили підходи до реклами. Тепер саме цей напрямок мав забезпечити нам стабільне фінансування. Активізували роботу з локальним бізнесом, запустили пакетні комерційні пропозиції і почали розвивати формат відео. Власне, відеоконтент ми і раніше робили, і наразі саме ця одиниця контенту саме він зацікавила рекламодавців. Тож, враховуючи, що попит є, плануємо і далі покращувати цей формат”, - поділилася планами редакторка.
Ольга зима впевнена, що втриматись виданню допомогла націлена на результат командна робота. Попри фінансову турбулентність, видання не лише втримало всіх людей, а й навіть розширило штат - команду “Точки доступу” поповнила ще одна журналістка.
Пам'ятає редакція й про своїх читачів. У редакції планують ряд активностей, щоб більше комунікувати з аудиторією вживу. Наразі готові анонсувати фотоставку до Дня захисту дітей, а також гру про Кропивницький, яка допоможе популяризувати рідне місто і зробити його цікавим для місцевих жителів і для гостей.
Від грантових проєктів повністю відмовлятись “Точка доступу” також не планує - працюють над новими заявками і залишаються відкритими до співпраці.
Дещо інша історія і підходи у видання Кіровоградщини “Гречка”. На кінець січня редакція мала певну фінансову подушку, однак після виходу американців з грантового ринку звернулась до перевірених партнерів - організації European Endowment for Democracy.
Базово EED підтримує організації громадянського суспільства, рухи, незалежні ЗМІ і окремих активістів, втім, це потребує певного часу. Цього разу грантодавці пішли медійникам назустріч і в екстреному порядку надали фінансування на короткострокові проєкти. Отримала необхідне фінансування і “Гречка”, а, значить, можна було не робити поспішних кроків і працювати над поступовою диверсифікацією доходів.
“Наразі ми допрацьовуємо сторінку для донатів, на якій кожен бажаючий зможе підтримати роботу нашої редакції гривнею. Звісно ж, працюємо і над розбудовою власної спільноти, розширенням аудиторії, пошуком нових читачів, зацікавлених в якісному, а, головне, ексклюзивному контенті”, - розповіла редакторка Анастастія Дзюбак.
Плашка-лінк для фінансової підтримки видання “Гречка”. Cкрін: cайт “Гречка”
За її словами, редакція продовжує працювати з наявними грантовими можливостями. “Однак ми не робимо масових розсилок проєктних заявок всюди, куди можна, а працюємо точково. Оскільки команда у нас невелика, переключатись на непритаманні виданню, однак пріоритетні для донорів теми, редакція, звісно, не буде. Шукатимемо своє”, - уточнила редакторка.
“Гречка” також поступово освоює рекламний ринок, хоча це й непросто, враховуючи обмежену кількість персоналу.
“Минулоріч нас всі донори закликали розширятись, брати в штат додаткових людей. Важко сказати, пощастило нам чи ні, але за кілька тижнів до рішення США про припинення фінансування, ми якраз завершили співпрацю з однією колегою. Тож, зараз працюємо фактично вчотирьох: я як головна редакторка і медіаменджерка, випускова редакторка і дві журналістки. Час від часу залучаємо колег на фрілансі. Як розумієте, часу на повноцінну роботу з пошуку рекламодавців фактично не залишається. Але ми продовжуємо вивчати ринок, пробуємо знайти точки входу і нішу, де ми будемо найбільш затребувані і зможемо надавати якісні оплатні послуги”, - наголосила Анастасія Дзюбак.
За її словами, усі розуміють, рано чи пізно історія з грантами якщо не завершиться повністю, то суттєво скоротиться. Грошей на всіх бажаючих точно не вистачить. Тож, модель фінансування видання потрібно коригувати відповідно до наявних умова. Як багато часу на це знадобиться, редакторка не готова оцінювати.
Друковане видання “Кіровоградська правда”, яке, крім традиційної газети, має доволі непоганий сайт і чудово розкручений популярний телеграм-канал, до цього року взагалі не працювало з грантами. Власниця і головна редакторка видання Лєна Сідорова стверджує, саме активне обговорення колегами проблем через зникнення грантового фінансування спонукало зацікавитись цією темою.
“Раніше ми покладались суто на власні сили. Створювали унікальне видання, яке було б міксом традиційного газетного контенту та нестандартних подач, які можна практикувати в телеграм-каналі. Зокрема, саме телеграм-канал, в якому ми маємо вже більше 38 тисяч підписників, допомагав створювати рекламні інтеграції, які частково оплачували роботу видання”, - розповіла Сідорова.
Приклад рекламних матеріалів. Скрін: ТГ-канал “Кіровоградська правда”
“На початку року практично всі колеги з онлайн-видань почали говорити про фінансові втрати, гранти, американців, шукати шляхи залучення фінансів, які ми вже досить давно самі використовуємо. Тож, ми, навпаки, зацікавились грантовими програмами, поспілкувались з представником Інституту масової інформації в області і вирішили спробувати й собі долучитись до цього процесу”, - уточнила редакторка.
Наразі газета може похвалитись двома невеликими перемогами. Перша - отриманням фінансування на закупівлю енергетичного обладнання, завдяки якому редакції має потужну зарядну станцію і батареї для автономної роботи ноутбуків і роутера. Друга - підтримка заявки на закупівлю двох ноутбуків.
“Ми в цьому маємо мінімальний досвід. Однак саме шум навколо USAID підштовхнув нас до спроб пошуку інших варіантів фінансування нашої діяльності. Ми розуміємо, якою неприємною видалась ситуація для наших колег, однак нам вона принесла лише користь”, - резюмувала Лєна Сідорова.
Різні редакції використовують різні підходи по виходу з кризи. Втім, в одному ці історії мають схожість - проактивною позицією редакторів, яка дозволяє з упевненістю сказати, що ці видання для читацької аудиторії Кіровоградщини точно не втрачені. Пошук можливостей в будь-яких обставинах та за будь- яких умов, якщо не запорука успіху, то, принаймні, шлях до розвитку медіа.
Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області
Останні новини
