18 грудня 2023, 18:10
Кіровоградщина – одна з 15 областей України, що беруть участь у відбудові правого берега Херсонщини після його деокупації у листопаді 2022 року. Бригади відновлюють житлові будинки, а також державні і комунальні установи. Роблять це в рамках державної програми “Пліч-о-пліч”. Де шукають будівельників і гроші на ремонт, читайте у матеріалі Точки доступу.
Тетяна Сокирко – жителька села Мала Олександрівка Бериславського району Херсонської області. Впродовж восьми місяців окупації жила з рідними у Кривому Розі. Після деокупації першим додому поїхав син, згадує жінка.
Розповідав, що в будинку все було перевернуте. Слава Богу, що частину речей лишили, а от у будинку доньки винесли все: від ложок і виделок – до килимів і валіз. Розірвану постільну білизну знайшли за підвалом, вони робили там собі укриття.
Через обстріли, каже, покрівля на будинку доньки потребувала заміни. Понівечений дах і сонячні батареї на ньому були і у домі Тетяни Сокирко.
Сонячні панелі чоловік замінить сам, а от шифер на даху нам поміняла бригада зі Знам’янки. Будинок доньки ремонтувала бригада з Олександрії.
Каже, працівники попереджали, що допомогти відремонтувати усе пошкоджене не можуть. Ремонтують покрівлі, встановлюють нові двері та вікна.
Після звільнення села ми перетягнули дах брезентом, однак крізь нього вода все рівно затікала в будинок. Тож ми дуже вдячні хлопцям і задоволені тим, як вони все зробили.
Окрім даху, бригада встановила нові вікна і замінила одні двері. Також замінили шифер на погребі. На будинку доньки повністю замінили покрівлю. Однак зимуватиме Тетяна Сокирко і цього року не у себе вдома.
Окупанти вирізали труби і розкурочили котел. Тепер треба робити нову систему опалення в будинку. До настання холодів не встигли.
Від часу деокупації минув рік. А перед очима досі стоїть картина, коли вперше після звільнення побачила свій будинок, каже жінка.
Пам’ятаю, що дуже смерділо мишами. Речі з шифанеру і усіх шаф були вивалені і видно було, що по них ходили просто в чоботах, бо лишались плями бруду. Через дірявий дах будинок заливав дощ, килими псувались, тож виникли грибок і сирість. Перебувати у будинку було нестерпно.
Коли оговтались від побаченого, почали наводити лад. Вивезли сім вантажівок сміття. Завдяки бригаді з Кіровоградщини, наступної весни планують повертатись додому, додала жінка.
Протягом пів року (від липня до грудня – ред.) будівельні бригади територіальних громад Кіровоградщини відремонтували 56 будинків людей у селі Мала Олександрівка на Херсонщині, розповів заступник начальника управління капітального будівництва департаменту капітального будівництва Кіровоградської ОВА Михайло Полтавець.
Роблять це в рамках державної програми "Пліч-о-пліч", за якою до відновлення деокупованої Херсонщини доєднались 15 регіонів України. Участь у ній взяли усі територіальні громади Кіровоградщини. За менш ніж пів року витратили орієнтовно 10 мільйонів гривень.
Гроші на ці роботи ні з бюджетів громад, ні обласного кошторису не витрачали.
Залучили гроші і будівельні матеріали благодійників, бізнесменів, підприємців, просто небайдужих людей і волонтерів, – додав Михайло Полтавець.
Розповів, що влітку комісія обстежила сотню пошкоджених і зруйнованих об'єктів.
Ми визначили 89 об'єктів, які мали відновити. Це 88 житлових об’єктів і будинок культури. Потреби ремонтувати решту 11 будинків на той час не було, бо у них не повертались люди.
Каже, основна ідея програми – не просто відшкодувати витрати на ремонт, а забезпечити нормальні умови життя для людей, які хочуть повернутись додому.
Проєкт реалізовують за трьома напрямками, розповів Михайло Полтавець.
В рамках першого проводиться поточний ремонт житлових будинків – це заміна вікон, дверей і відновлення фасаду, якщо це необхідно.
Для села це, звичайно, будинок культури. Окрім того, що ми відремонтуємо приміщення, також наведемо лад на території біля нього.
Будинок культури у селі Мала Олександрівка востаннє ремонтували п’ять років тому.
Він був осередком натхнення, де проводили творчі вечори і заходи, розповідає староста села Зоя Крамаренко. Тут любили збиратись і молодь, і люди старшого покоління.
Тут встановили нову апаратуру, більярдний стіл, нові стільці, придбали музичні інструменти. Він не стояв пусткою, а по-справжньому жив (до повномасштабної війни – ред.). Але було два прильоти.
Перше влучання, каже, частково зруйнувало дах, а після другого будівля зазнала ще більших руйнувань.
Те, що не зруйнували снаряди, розмародерили окупанти. Одягали костюм Святого Миколая, фотографувались з автоматами.
За словами Михайла Полтавця, третій напрям програми передбачає реконструкцію або капітальний ремонт повністю зруйнованих будівель.
Таких в селі вісім. Один будинок потребує капітального ремонту, а сім будівель – повної реконструкції. Щоб виконати такі роботи, треба розробити проєктно-кошторисну документацію. Це стосується і будинку культури.
Громади відразу відгукнулись на пропозицію відновити будинки і установи на деокупованих територіях Херсонщини. Інша справа – реалізація. Зокрема, треба було добре продумати логістику і знайти фахівців, які якісно виконають роботи, розповів Михайло Полтавець.
Виникали певні труднощі з наявністю матеріалів. Тому що фактично громади з половини України в один момент почали скуповувати будматеріали, а вони переважно однотипні, тож їх швидко розбирали.
Другою проблемою називає брак спеціалістів з відбудови.
Сьогодні велика нестача кадрів у зв'язку з тим, що дуже багато будівельників служать у лавах ЗСУ.
Підходи до формування бригад у громадах були різні.
Хтось відряджав працівників комунальних підприємств. Інші – шукали будівельників.
Михайло Полтавець розповів, що департамент капітального будівництва Кіровоградської ОВА спільно з громадами регіону визначали перелік будинків на Херсонщині, які ремонтуватимуть.
В першу чергу відбирали рідних діючих військових і людей з інвалідністю. Цю інформацію нам надавали старости сіл.
Гроші збирали у аграріїв, сільгоспвиробників і підприємців Новоукраїнського району, розповів голова Новоукраїнської райдержадміністрації Олександр Дубченко.
У нас є рада сільгоспвиробників, в яку входять всі аграрії нашого району, а також підприємці. Перед цим ми зібрали голів усіх 13-ти громад, які поспілкувались з підприємцями на місцях. За два тижні ми зібрали понад три мільйони гривень”.
Усі гроші зараховували на рахунок ради сільгоспвиробників. З нього розраховувались з будівельниками. Гроші були не бюджетні, тому тендери на виконання робіт не заключали, додав Олександр Дубченко. Будівельну бригаду надали місцеві підприємці.
Спочатку працювали шість людей, вони перекривали дахи. Після цього чотири людини встановлювали нові вікна і робили відкоси. Загалом працювали 10 будівельників.
Відновлювальні роботи виконала будівельна бригада, працівникам заплатили за це гроші. Більшу частину будматеріалів купували у Дніпрі, решту везли з Новоукраїнського району.
Покрівлі десяти будинків ми повністю перекрили профнастилом (металом – ред.). Дахи деяких будинків частково перекривали шифером. Деякі обгорілі будинки утеплили пінопластом, встановили нові паркани замість посічених уламками.
Розповів, що будівельна бригада Новоукраїнського району впоралась першою з-поміж усіх. Будівельники відремонтували 20 будинків.
На рахунку ради сільгоспвиробників залишилось майже 900 тисяч гривень. На них придбали 5 пікапів, які передали військовим.
Один будинок в селі Мала Олександрівка на Херсонщині спільно відремонтували Новгородківська і Олександрівська громади Кропивницького району. Голова Новгородківської громади Олександр Сириця розповів, що вдалось зібрати 240 тисяч гривень. Це гроші місцевих фермерів, спонсорів і власні.
Фактично за них ми відремонтували півтора будинки. Вийшло так, що один будинок ремонтували разом з Олександрівською громадою, а ще по одному відновлювали окремо.
Каже, закупили вікна для обох будинків, метал для стяжки, саморізи, а також руберойд, дерев’яні дошки і шифер для відновлення покрівель будинків.
Усі будматеріали купували на Кіровоградщині. У інших постачальників було би дорожче, до того ж ми не знали, де шукати ці матеріали на Херсонщині”.
Найважче, говорить, було просити гроші у спонсорів.
Щодня є потреби армії, маємо допомагати і військовим, а тут доводилось просити на інше, деякі не розуміли цього. Я проти того, щоб на такі витрати залучались позабюджетні гроші. Ми готові були виділити з бюджету.
Для відбудови будинків у Малій Олександрівці залучали будівельників і спеціалістів селищної ради, розповів голова Олександрівської громади Олександр Безпечний.
В штаті селищної ради немає фахового будівельника, тому ми попросили місцевого жителя, людину з будівельним досвідом, щоб поїхав з нами на Херсонщину визначити обсяг робіт і перелік будматеріалів.
Щоб закупити і відвезти матеріали на Херсонщину, зібрали майже 300 тисяч гривень.
Переважно це благодійні внески працівників селищної ради плюс гроші фермерів і підприємців. Основний матеріал, який використовували у роботі – шифер, рейки і дошки – для перекриття дахів, а також вікна.
Люди, які приносили гроші, віднеслись до цього з розумінням, каже голова громади.
Не було такого, щоб хтось сперечався чи говорив, що не здаватиме гроші. До того ж, якби виділяли гроші з бюджету – це могло зайняти більше часу, оскільки треба було скликати сесію, щоб голосували депутати, а це час, якого в нас не було.
Додав, що готові і надалі допомагати у відновленні будинків на Херсонщині.
На початку осені стартувала друга черга програми відбудови Херсонщини. Кіровоградській області додали 10 населених пунктів Великоолександрівської громади, де треба відремонтувати будинки людей. Це села Щасливе, Степове, Нововасилівка, Вишневе, Довгове, Запоріжжя, Білогірка, Костромка, Шостакове, Кам’яне. А також село Потьомкіне Високопільської громади. Усі вони розташовані у Бериславському районі.
У цих селах ми маємо відремонтувати понад 300 будинків. На даному етапі ми завершили комісійне обстеження об'єктів, які потребують поточного ремонту. Склали 2/3 дефектних актів, – розповів Михайло Полтавець.
Додав, що у цих селах багато об'єктів, які або зазнали значних ушкоджень, або повністю зруйновані. Бо саме тут велись активні бойові дії.
Це стосується і села Потьомкіне. Там практично 90% будівель повністю зруйновані.
Розповів, що для того, щоб завершити першу чергу і почати відбудову в рамках другої черги, чекають на державне фінансування.
Дати називали різні. Говорили і про 2023-й, але, мабуть, в цьому році фінансування вже не буде. Це будуть цільові гроші для громад, тобто їх можна буде використати саме на відновлення об’єктів Херсонщини.
Додав, що паралельно з відновленням в рамках програми "Пліч-о-пліч" людина, чиє житло зазнало пошкоджень через військову агресію, може скористатись урядовою програмою "єВідновлення".
Людина може отримати компенсацію на якісь інші види робіт. Звичайно, виконані вже не будуть враховані. А людина, у якої повністю зруйнований дім, має вибір – отримати компенсацію або житловий сертифікат відповідно до тих програм які зараз діють.
Переважна більшість жителів деокупованих сіл Херсонщини не подаються на державну програму єВідновлення, бо не мають документів, які би підтверджували право власності на будинок, пояснив Михайло Полтавець. Сказав, що у частини людей вони знищені чи загубились після повномасштабного вторгнення.
Інші кажуть "Я усе життя тут прожив/прожила". Єдиний документ, що мають – рішення правління колгоспу 1960 чи 1970 року про передачу будинку у власність, і не виготовляють документи нового зразка.
Уточнив, що інформацію щодо зруйнованого житла людина має подати або через застосунок "Дія", або відвідавши центр надання адміністративних послуг.
Пояснити 80-річній бабусі, що таке "Дія" чи що треба робити в ЦНАПі, дуже складно. А якщо навіть уявити, що людина зібрала і подала усі документи, то гроші на вона отримає не скоро.
Сказав, що пошкодження оцінює комісія: виїжджає на місце, обстежує об'єми руйнувань і робить висновок. Після цього людина отримує гроші на банківську картку.
Однак це займає багато часу. До того ж, власнику пошкодженого будинку слід самотужки шукати ремонтну бригаду і купувати будматеріали. Це знову ж таки витрата часу. А ремонтувати будинки треба було невідкладно, щоб до початку холодів люди могли у них заїхати.
Ще однією перепоною у можливості отримати компенсацію від держави називає те, що втрачені або знищені документи можна відновити лише через суд.
Судова система в Херсонській області не працює у зв’язку з нинішньою ситуацією (частковою окупацією – ред.), тож це гальмує процес відновлення документів. А люди повертаються додому вже зараз і їм треба забезпечити нормальні умови життя.
Сказав, що завдяки програмі "Пліч-о-пліч" цей процес пришвидшили.
Сама ідея її полягає у тому, щоб менш постраждалі від збройної агресії росіян регіони допомагали деокупованим.
Пояснив, що особи власників будинків, які не мають документів, встановлювали і підтверджували у старост сіл Херсонщини.
До того ж, є державна електронна система руйнувань. Ми вносимо туди інформацію про відремонтовані нами будинки на Херсонщині. Водночас інформацію щодо відбудови туди вносить і Херсонська ОВА.
Фото: Точка доступу, Кіровоградська ОВА, та надані героями матеріалу
Читайте також: Реконструкція водосховища на Кіровоградщині: громади не можуть домовитись, хто це має зробити
Головне сьогодні
