12 квітня 2023, 19:00
Існує багато варіантів, як зробити яскраві та барвисті великодні яйця, деякі з них є цілком простими й доступними. З Точкою доступу своїми способами фарбування великодніх яєць поділилися жительки Кропивницького та області. Під історіями є посилання, за яким ви можете детальніше ознайомитися із учасницями добірки – переважно усі вони з'являлися у наших матеріалах протягом року.
“Коли я була малою, мама завжди фарбувала крашанки в цибулинні. У неї навіть був казанок, який вона використовувала лише для цього. Ми його діставали раз у рік з літньої кухні перед Великоднем. Я збирала різні дрібні листочки і травинки, які прикладала до яєць і фіксувала резинками (пам’ятаєте, були такі чорненькі, тугі?), або просто чіпляла кілька резинок на яйце, щоб на ньому під час фарбування з’являлися візерунки.
Також купували кольорові фарбники і мінялися ними з сусідами. Ми, наприклад, готуємо баночку з червоним, баба Валя – жовтим, Архипівна – зеленим. І я, як найменша, бігаю з тими банками по колу.
Писанок не писали. Бачила їх лише на картинках. Зате в сучасних дітей є всі можливості. Мої вперше писали писанки в Етнолабораторії під час майстер-класу Костянтина Данильченка (ред. – засновник Творчої майстерні "Будяк Кучерявий"). Їм дуже сподобалося, але не вистачає терпіння на повноцінну писанку. Тому я купую їм воскові олівці і безпечні фарбники, вони створюють свої «шедеври», які ми освячуємо на Великдень і разом їмо.
У нас є традиція першу крашанку ділити на всіх членів сім’ї, щоб кожному дістався шматочок”.
Читайте також: Хочу хустку більше сумну, ніж веселу – туга за Україною: майстер із Кропивницького створює унікальні хустки
Читайте також: "Ластівчині хвостики" та "Чобітки": в Кропивницькому презентували виставку традиційних писанок Кропивниччини
“Мій улюблений спосіб такий: люблю фарбувати в цибулинні. Так фарбувала мама, бабуся. Намочували на ніч цибулиння, завчасно готували стару чулку (ред. — панчоху). В чулку кладеш одне яєчко, збоку нього притуляєте листочок петрушки або чорної смородини, плотненько перев'язуєте ниткою, наступне яєчко теж кладете в ту ж саму чулку, знову прикладаєте листочок і знову перев'язуєте. Так ваша чулка перетворюється на таку «гусінь» з яєчками всередині. Кладете це в каструлю з цибулинням і ставите на вогонь. Варите 5 хвилин, знімаєте з вогню й зразу ж “гусінь” кладете в холодну воду. Через півгодинки виймаєте й починаєте розбирати. Розрізаєте ниточки, визволяєте крашанки. Там, де був листочок, лишається відбиток-малюночок”.
Читайте також: У кожен вінок вкладаю історію: Майстриня з Кіровоградщини робить ексклюзивні весільні вінки
"Цьогоріч я хотіла пофарбувати яйця за популярним у соцмережах рецептом — у вині (щоб були блискучі, наче з кристаликами). Але для формування кристалів потрібне домашнє вино, якого в мене не виявилось.
Тому вирішила скористатися безпрограшним варіантом: фарбую крашанки в чаєві каркаде. Це максимально просто, колір і фактура виходять цікаві та космічні.
Для фарбування нам знадобиться:
Розповідає — окремо відварює яйця. Окремо заварює в каструлі чай каркаде: треба висипати увесь вміст упаковки, залити водою 1-1,2 літри, влити оцет, довести до кипіння, та варити 5 хвилин.
"В готову суміш помістити варені яйця. Чим довше тримаєте (30 хвилин, 2 години або 8 годин) у розчині, тим насиченішим вийде колір. Якщо бажаєте більш однотонний колір яєць, то відвар треба процідити, аби залишилася лише рідина. Якщо опускаєте яйця в листя, то вийдуть додаткові гарні узори.
Після окрашування крашанки з відвару треба діставати максимально обережно, щоб не пошкодити отриманий візерунок. Далі покласти їх на серветку та змастити олією.
Великдень для мене — це світле сімейне свято. І хочеться створити відповідну атмосферу з сімейними цінностями. Напередодні — очистити домівку, прибрати, впустити весну в дім. В чистий четвер до світанку умитись, тим самим очиститись та налаштуватись. В цей же день займатись випіканням пасок. А в суботу фарбувати крашанки та готувати смаколики. В неділю зранку іти до церкви, освятити великодній кошик та обов’язково принести додому благодатний вогонь із церкви. Після освячення зібратись із родиною та друзями за святковим столом", — розповіла Ірина.
Читайте також: Ціни та попит зросли. Що зараз з орендою та купівлею житла в Кропивницькому
“Великдень – це особлива любов, тепло бабиних рук, яйця в лушпинні, мамині паски та історії.
Коли я згадую це свято у своєму дитинстві, мене завжди огортають зворушливі спогади. І тепер мій обов’язок, як мами, — створити такі ж відчуття і теплі спогади для моїх донечок Уляночки та Машеньки.
Моя прабабуся Наталя Гнатівна Домбріцька (село Лозуватка Маловисківскього району) робила паску лише за своїм рецептом. Із середи на четвер десь в дві години ночі баба робила опару. На сироватці або молоці, добавляла дріжджі, трохи цукру, борошна. Тісто було ріденьке, підходило, грало. А тоді раненько, в п’ять годин, баба замісювала тісто. Била яйця, додавала сіль і цукор, муку, олійки і трохи домашнього масла. І замішувала. Тоді ставила на тапчан, обкутувала і воно підходило. Згодом викидала на стіл і розробляла. У формах ще підходило… Баба топила піч і ставила форми. Форми були із банок з-під варення чи у металевих кружках. Зверху баба збивала білки із цукром у густу піну. І вже холодними мазала паски. У Лозуватці церкви тоді не було, то баба їздила у Малу Виску, хоч і не можна було. Вона там була всю ніч. А вранці до неї приїжджали рідні і розговлялися. Магію створення паски добре пам’ятає моя мама Світлана, яка і розповідала мені цей рецепт.
З народженням донечок у нас теж в сім’ї з’явилася традиція фарбування яєць та випікання пасок. Як ми фарбували яйця? Донечки обирали барвиники – свої улюблені кольори. Ми з чоловіком розбавляли розчини у банках, клали яйця, завчасно зривали листочки чи траву з візерунками (так моя мама робила), а потім накладали малюнки. Торік ми знайшли цікавий метод, як поєднати кілька кольорів, спробували — вийшло гарно. Цього року ми спробуємо пофарбувати як наша бабуся Люба, в лушпинні цибулі. Вона, пам’ятаю, завжди складала у коморі в каструльці цибулиння. Цього року я теж відкладала, хочу показати донькам, як зробити червоний чи коричневий колір за допомогою лушпиння. І, звісно, ми будемо всі разом до пізньої ночі пекти пасочки, доньки дуже люблять замішувати тісто, створювати пухнасту солодку верхушку, прикрашати «кольоровими зернятками». У їхніх посмішках – будуть мої дитячі спогади.
Для мене це диво, коли в кухні створюється затишок, коли ми створюємо цей затишок, пам’ятаючи традиції своїх найрідніших, передаючи їх далі своїм дітям…”
Читайте також: Вікторія Семененко: Книга "Назавжди" про людей і місця, які залишаються з нами на все життя»
“Яйця ми фарбуємо барвниками з магазину. Одного разу намагались розмальовувати купленими восковими олівцями, воно якось не дуже вийшло — врешті намучились і понаклеювали наліпки з великодньою тематикою.
Діти більше люблять робити паски. Минулого року робили панетоне з великою кількістю цукатів, родзинок, прикрашали посипкою.
Потім вони беруть паски і яйця, складають у спеціальний кошик з лози і з дідусем їдуть до церкви, все святити. Після церкви у них купа вражень, бо людей багато, і хто що тільки не святить у цей день.
Після церкви разом сідаємо снідати.
Доньки, особливо молодша, люблять битись крашанками. Меншій часто щастить, у неї завжди купа набитих яєць, які потім усією родиною мусимо їсти, бо вона їх багато набиває”.
Читайте також: Хто встановлює обсяги "домашки" та як допомогти дитині робити її самостійно: експертні думки кропивничанок
“Великдень, як і Різдво, були улюбленими святами в нашій родині.
Мама була чудовою майстринею, її хліб, короваї, шишки, паски і книші були відомі всім не лише в нашому селі, а і в області. Навіть колись по місцевому телебаченню був сюжет про те, як вона пече весільний каравай.
Мама працювала на фермі, вихідних було мало, але перед Великоднем вона завжди брала вихідний. Пекла паски в печі, було багато великих саморобних, ще бабусиних форм, навіть одна була гільза від якогось снаряда, важка така. І кілька маленьких — для нас із братом.
Коли мама витягувала паски з печі, ми з братиком стояли і чекали, щоб якась пасочка не витрусилася і мама її розламала та віддала ще гарячу нам. Ох і смачна ж була та пасочка! Зараз я думаю,що мама її спеціально "не могла вийняти".
Яйця фарбували завжди в цибулинні. Інколи олією прикріплювали на яйця листочок з агрусу, і на тому місці яйце не фарбувалося. Іноді й якісь крапинки робили, тоді яйце було особливим, виділялося серед інших.
Коли мама місила тісто на паски, то завжди повторювала: щоб була смачною паска, то ти не поскупись і не полінись. Це означало, що потрібно місити довго і ретельно, до "сьомого поту", а для тіста брати найкращі і найсвіжіші продукти: домашнє маслечко якісне біленьке борошно, свіжі яєчка, вранішнє молоко.
Продуктів для паски, таких як ізюм, ваніль, присипка та, навіть, дріжджів пресованих купити в магазині було просто неможливо. Діставали все у перекупок на базарі. Все замотане в газети з під поли... Особливо запам'яталася присипка, така яскрава, а тверда, що камінь, якась фарбована сира крупа, можливо пшоно. Ох і тріщало на зубах! А так кортіло нам малим погризти вершечок паски…”
Читайте також: У Кропивницькому зустріли звільненого з російського полону Романа Мокряка
“Раніше фарбували яйця переважно лушпинням цибулі, інколи ще й вкладали пелюстки петрушки. А останні роки яйця фарбує донька Женя і лише натуральними барвниками — переважно куркумою. Плівочки, наклейки, штучні барвники не використовуємо.
З 2015 року Женя також випікає паски. У 2014 році пішла з життя моя матуся, Женіна бабуся. І, помираючи сказала, що Женя буде пекти паски. Вони в неї просто неймовірні, смачні й дуже гарні!”
Читайте також: Музей, у якому живе мистецтво
“В довоєнні часи фарбували яйця в лушпинні цибулі. До кожного яйця примотували листочки кропу, петрушки, щоб отримати гарний малюнок. Потім витирали серветкою, змоченою в олії — для блиску.
З 2014 все змінилося: якщо фарбую крашанки, то щоб пошвидше, в придбаних барвниках”.
Читайте також: Від шкарпеток до автівок та Starlink: у громаді на Кіровоградщині працює волонтерський штаб
Читайте також: Великдень на Кіровоградщині: три рецепти пасок від жителів області
Головне сьогодні
