Питання водозабезпечення та водної безпеки стали вкрай актуальними в умовах війни з Росією. Блекаути та відключення електроенергії і, як наслідок, системи централізованого водопостачання, ставлять під загрозу питання водної безпеки мешканців обласного центру. Проблему доступу до питної води населення можуть частково вирішити громадські колодязі та джерела. Проте, чи можна таку воду пити та чи є вона безпечною у Кропивницькому, читайте у матеріалі Точки доступу.
Громадські джерела
У Кропивницькому в мікрорайоні Озерна Балка розташоване громадське джерело, з якого місцеві беруть питну воду. Місце досить популярне і людей сюди приходить багато. У 2016 році міська рада облаштувала його та встановила гранітний камінь з табличкою: "З пошаною до природи".
Два роки тому Точка доступу писала про стан громадських джерел з водозабору у Кропивницькому. Зокрема, побували ми й на Озерній Балці. Люди брали там воду для приготування їжі, говорили про її хороший смак та м'якість, проте не цікавилися мікробіологічними показниками та тим, чи придатна ця вода для пиття.
Сьогодні джерело також користується популярністю. Місцевий мешканець Сергій Сотник каже, що постійно там набирає воду для пиття та приготування їжі.
Кожного тижня ходжу та набираю мінімум чотири баклажки. Цю воду п’ємо та готуємо з неї їжу. Вона дуже смачна, водопровідну не п’ємо. Єдине, що після кип’ятіння у чайнику залишається багато накипу, – розповідає чоловік.
За даними лабораторних аналізів, які провели активісти громадської організації “Флора”, за санітарно-хімічними показниками вода у джерелі відповідає санітарним вимогам. Але тут є коліформи та бактерії кишкової палички.
Джерело на Озерній Балці, в принципі, досить безпечне, тільки не відповідає вимогам за мікробіологічними показниками. Тобто, якщо перекип'ятити воду, то її можна пити, – говорить комунікаційниця ГО “Флора” Аліна Давидюк.
Ще одне популярне джерело, з якого жителі Кропивницького беруть воду, – джерело святого Даниїла, розташоване в районі Великої Балки. Місцеві вважають цю воду кращою за водопровідну, а дехто наділяє її цілющими властивостями. Поряд з джерелом розташована каплиця. До прикладу, на сайті департаменту культури та туризму Кіровоградської ОВА у розділі “Цілющі джерела та водойми” розміщена інформація про джерело Даниїла.
Екоактивісти неодноразово проводили аналіз води у цьому громадському джерелі. За результатами, вода тут не лише не є цілющою, а й може принести значну шкоду здоров’ю. У 2021 році за результатами аналізу, у пробах виявили перевищення гранично допустимої норми сульфатів, показник досяг 750,04 мг/дм3 (при нормі (500 мг/дм3)).
Сульфати у незначних концентраціях накопичуються у воді через відмирання організмів, однак підвищення концентрації може бути спричинено потраплянням у підземні джерела недостатньо очищених промислових вод, що місять залишки сірчаної кислоти і її похідних, та сільськогосподарських і побутових стоків. Надмірна кількість сульфатів призводить до шлунково-кишкових розладів, а також викликає подразнення слизової оболонки ока, шкіри, псує волосся. Воду з великим вмістом сульфатів не можна не тільки пити, а й використовувати для гігієнічних потреб.
Кількість нітратів у джерелі святого Даниїла становила 135,42 мг/дм3 (при нормі 50 мг/дм3). Основним шляхом забруднення ґрунтових вод можна вважати зливні ями, які використовуються у домогосподарствах, де відсутня каналізаційна мережа. А на Великій Балці немає централізованої каналізаційної системи.
Найсерйознішим наслідком споживання нітратів для людини є утворення метгемоглобіну, який спричиняє порушення обігу кисню в організмі та призводить до порушення роботи нервової системи. Найбільшу небезпеку нітрати становлять для вагітних жінок та новонароджених дітей.
Також у джерелі виявили перевищення норми питомої активності радону більш ніж у 2 два рази. Тут показник становить 248,6 Бк/кг. Отож за санітарно-хімічними показниками (загальна жорсткість, сухий залишок, сульфати, нітрати) та вмістом радіонуклідів (уран) вода у джерелі не відповідає санітарним вимогам.
Загалом аналіз води показав, що вода не відповідає ніяким вимогам, а отже її небезпечно вживати, – зазначили у “Флорі”.
Громадські колодязі
Через російську агресію погіршився доступ до води в 49 громадах Кіровоградщини. Руйнуванню піддалися об’єкти критичної інфраструктури, постійно забруднюється довкілля, зокрема джерела питної води. Також збільшилося навантаження на систему водопостачання через внутрішньо переміщених осіб. Альтернатива централізованому водопостачанню – громадські колодязі та свердловини. Саме звідти у разі відключення світла, або інших непередбачуваних факторів, пов’язаних з військовою агресією, населення може брати воду.
Скільки на Кіровоградщині є громадських колодязів, важко сказати. Адже для цього потрібно, щоб кожен колодязь мав свого балансоутримувача. За даними Держпродспоживслужби в області, без балансоутримувача залишилося близько 41% громадських колодязів у регіоні. Це означає, що немає відповідального органу, який би утримував їх у належному стані.
У 2023 році фахівці обласного центру контролю та профілактики хвороб проводили моніторингові та вибіркові дослідження води у двох районах обласного центру – Фортечному та Подільському. Так, у Фортечному районі розташовано 60 громадських колодязів, а у Подільському – 54. Всі вони повинні бути облаштовані згідно санітарних вимог: мати навіс, замок, бетоновану відмостку, піддонники, кришки та відро загального користування.
Фото: Суспільне. Кропивницький
У 2023 році фахівці обласного центру контролю та профілактики хвороб провели 60 проб води на бактеріологію з громадських колодязів у Фортечному районі. Виявили 22 невідповідні проби (36,6% від загальної кількості).
У зразках виявили загальні коліформи, які можуть свідчити про вірусне забруднення. Також була присутня кишкова паличка. Паралельно проводили дослідження на санітарно-хімічні показники та виявили перевищення нітратів – від 2 до 10 разів у деяких колодязях, – зазначила головна санітарна лікарка області Надія Оперчук.
У Подільському ж районі дослідили 43 проби і 20 із них (46,5% від загальної кількості) не відповідали показникам.
Окрім того, фахівці проводили паразитологічні дослідження на наявність яєць гельмінтів (показники були в нормі).
За результатами досліджень, ми надали пропозиції облаштувати колодязі з дотриманням санітарних вимог, зробити позачергове чищення по сезону та провести знезараження у тих колодязях, де виявили порушення. Після проведення таких заходів необхідно додатково провести лабораторне дослідження, щоб впевнитися, що вода приведена до нормативних значень, – зазначає Надія Оперчук.
З початком воєнного стану, питання забезпечення населення питною водою також знаходиться на постійному контролі Держпродспожислужби в області. Так, фахівці постійно проводять обстеження об’єктів питного водопостачання. До прикладу, у 2022 році балансоутримувачі привели до належного стану 1197 громадських колодязів.
За даними Держпродспоживслужби, на Кіровоградщині у якості альтернативних джерел питної води можуть використовуватись 369 джерел. Вони придатні для задоволення питних, побутових та інших потреб населення в тому числі індивідуальних. З них 344 джерела приведені в належний стан. Також у власносності підприємств, установ, організацій наявні 254 свердловини, які можуть використовуватись для забезпечення питною водою населення області. Для запасу необхідної кількості води на території громад наявні резервуари та водонапірні башти.
Щоб підвищити проінформованість суспільства про доступ до питної води, громадські активісти “Флори” розробили онлайн-мапу громадських колодязів Кіровоградщини. Там можна знайти список та адреси громадських колодязів та свердловин у Кропивницькому, а також Компаніївській, Бобринецькій та Великосеверинівській громадах.
Варто зазначити, що за інформацією Держпродспоживслужби області, в 2023 році спалахів, групових випадків серед людей, пов’язаних із питною водою, не зареєстровано.
Нагадаємо, нещодавно Точка доступу опублікувала матеріал про те, як у селі Клинці на Кіровоградщині намагаються вирішити проблему з питною водою.
Як очистити та знезаразити воду з громадських джерел: поради фахівців
Фахівці Держпродспоживслужби надали поради, що робити, якщо виникає ситуація, коли доступ до безпечної питної води відсутній і населення змушене користуватися для споживання та приготування їжі водою з будь-яких інших наявних джерел.
Не варто використовувати:
- воду, на поверхні якої після струшування з’являється піна,
- воду з неприємним підозрілим запахом (хімічним, бензиновим, трупним або іншим),
- воду, яка має забарвлення, що видно на білому фоні.
Якщо вода не має таких ознак, далі необхідно провести її очищення та знезараження в домашніх умовах згідно з рекомендаціями, розробленими Міністерством охорони здоров’я України.
Кип’ятіння. Це найнадійніший спосіб знезараження води в умовах виживання. Варто кип'ятити воду протягом мінімум 10 хвилин, після чого дати їй відстоятися та обережно злити, не збовтавши осад, який зібрався на дні. Чим довше ви кип’ятите воду, тим більше патогенів буде знищено. Зберігайте кип’ячену воду в закритій тарі. За можливості, відстояну кип’ячену воду варто додатково очистити за допомогою побутового фільтра для води.
Якщо немає можливості термічно знезаразити воду, можна це зробити механічними способами (фільтрувати через чисті марлю, сухі гігієнічні серветки, перев'язувальний матеріал тощо) або хімічними речовинами.
Таблетки з активним хлором. Випускаються спеціальні препарати з вмістом активного хлору у вигляді таблеток. Кілька пігулок та 30-60 хвилин очікування, поки вони розчиняться у воді, - і можете споживати. Такі таблетки мають антибактеріальні властивості та мають великий термін придатності. Проте слід уважно вивчити інструкцію, на який об’єм води такий засіб розраховано.
Йод. Якщо спеціальних таблеток з хлором немає, то можна використати інші речовини, наприклад, спиртовий розчин йоду. Використовуйте цей метод у крайніх випадках! На літр води достатньо 3-4 крапель. Перш ніж пити, почекайте півгодини-годину. Така вода буде мати характерний смак, але так ви уникнете зневоднення. Особам з ураженою щитоподібною залозою краще утриматись від споживання надмірних доз йоду. І знов, якщо є можливість, після знезараження йодом слід профільтрувати воду через побутовий фільтр.
Марганцівка. Вона підійде для очищення води у невеликих об’ємах. Так, для знезараження 1 літру потрібно 1-2 грами розчину марганцівки або кілька кришталиків, щоб вода стала блідо-рожевого кольору. Вода яскраво-рожевого відтінку може призвести до подальших проблем із кишківником. Потрібно відстояти розчин пів години, а потім акуратно процідити (або пропустити через побутовий фільтр), залишивши осад на дні тари.
Активоване вугілля. Цей метод дозволяє прибрати неприємний запах води та незначні домішки і шкідливі речовини. На літр води потрібно 5 таблеток, які краще подрібнити (для збільшення активної площі). Подрібнене вугілля потрібно загорнути в марлю або іншу тканину, щоб пил від нього не потрапив у чисту воду. Знезараження води у такий спосіб триває щонайменше 8 годин.
Ця публікація підготовлена завдяки підтримці чеської неурядової організації NESEHNUTI у рамках Програми трансформаційної співпраці Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
Читайте також: Як вирішили проблему з водопостачанням мікрорайону Кропивницького (ФОТО)