Інтерв’ю з Тетяною Волинець: про інвестиції, культуру та туризм на Кіровоградщині

Точка доступу продовжує знайомити своїх читачів з новим керівництвом Кіровоградської ОДА. Раніше ми вже спілкувалися з очільником області Андрієм Балонем. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з його заступницею Тетяною Волинець, яку призначили на посаду у січні цього року. Досі чиновниця очолювала департамент туризму та курортів на Херсонщині.

Кор.: Тетяно Григорівно, ви нова людина в нашому регіоні. Як ви можете охарактеризувати стан розвитку напрямків, якими почали опікуватися? І яким чином плануєте будувати свою роботу?

Напрямків, які я курую, немало: культура, туризм, спорт, молодіжна та інформаційна політика, інвестиції й туристична галузь. Я не можу сказати, що галузі знаходяться в нерозвиненому стані. Є багато позитивних зрушень, зроблених моїми попередниками. Серед них можна виокремити більш успішні, наприклад, освітню. Ця галузь дійсно досить стабільна і якісно вирізняється показниками у всеукраїнському рейтингу.

Що стосується культури, мені здається, що потрібно повністю переформатовувати роботу цього напрямку. На мою думку, у попередні періоди зовсім не було взаємодії з районами, єдиної стратегії, комунікації та політики. Хочу сказати, що існують допоміжні інституції, які могли б працювати в єдиній системі. Наприклад, Центр народної творчості, виконує методичну роботу, окремо працює з колективами, але це не загальне стратегічне бачення розвитку культури.

На Кіровоградщині проходить низка фестивалів, на які збираються максимум п’ятдесят людей. Це не той формат, в якому, на мою думку, мають відбуватися події в нашій області. На це існує запит не тільки місцевого населення, а також і людей, які цікавляться Кіровоградщиною. Ми стали таким собі "непізнаним об'єктом" на карті України. У свідомості деяких людей Кропивницький та Кіровоград  - два різних міста!

До того ж не продовжена робота з брендування регіону: ми танцювальні чи ми театральні, чи ми молодіжні? Немає чіткого розуміння.

Кор.: Раніше ви зазначали, що першочергово працюватимете над розробкою бренду регіону та промоцією туристичних можливостей області. Хто розроблятиме цей бренд, і що буде в його основі?

Через два тижні запускаємо роботу зі створення бренду Кіровоградщини. До нас приїде активна група з Києва, яка вже має успішні кейси у сфері брендингу міст та регіонів. Вони працюватимуть з нами протягом шести потужних сесій. За результатами зможемо вийти на високий рівень та отримаємо свій бренд. Створену айдентику зможемо використовувати в будь-якій продукції: друкувати, вбудовувати в відеоматеріали та просувати в туристичному напрямку. Це створить впізнаваність нашого регіону і дасть можливість виходити з певним меседжем до людей. Необов'язково бренд повинен бути прив'язкою до якогось місця чи історичної постаті. Наприклад, відома фраза "файне місто". І всі розуміють, що це про Тернопіль. Так і у нас може бути!

Кор.: З якими місцями повинна асоціюватися Кіровоградщина у туристів з України та світу? Які туристичні місця області варто просувати? 

Наразі ми працюємо над тим, щоб створити п’ять "туристичних магнітів" області. Це може бути подієвий, медичний та сільський зелений туризм. Ми поки шукаємо ці складові.

Почали займатися надзвичайно цікавою та перспективною справою: туризм та кіноіндустрія. Я, коли подорожую областю, бачу велику кількість суперових локацій для кіноіндустрії! Працівники кіно можуть із легкістю обрати для зйомок чимало місць на Кіровоградщині. Це забезпечить  фінансові надходження до регіону, адже кінематографісти будуть проживати та харчуватися у нас, задіюватимуть місцеве населення в масових сценах. Це також прибуток.

Також у Кіровоградській області перспективним є індустріальний або урбанізований туризм. Ми можемо показувати, наприклад, непрацюючі шахти, до яких можна безпечно спукатися. Людей це дуже цікавить. Подивіться, яким популярним є проєкт "Чорнобиль", наскільки він класний та які приносить прибутки.

Існують окремі гарні природні або історико-культурні об'єкти, але всі вони не  пов'язані в єдиний туристичний продукт. Туристичний продукт - це коли людина від початку й до кінця отримує послугу: всі очікування справджуються, і у туриста є бажання повернутися знову. Над цим потрібно ретельно працювати.

Якщо ми говоримо про культуру - вона надзвичайно тісно пов'язана з туризмом. До прикладу, на Кіровоградщині відбувається три театральних фестивалі. Так, вони гарні, мають свою історію, але пройшов час, і люди вже не сприймають однаковий формат. Треба це подати під іншим соусом.

Ми збиралися з театральними діячами Кіровоградщини, з людьми, які займаються івентами, і домовилися про створення єдиного фестивалю. Можливо, це буде "Кропфест" або якийсь театральний вернісаж, але це буде один потужний захід, який об'єднає всі категорії людей. У перший ряд необхідно поставити яскраві, потужні події і зменшити кількість маленьких фестивалів.

У цьому контексті ми не можемо не сказати про проблему з проживанням: мала кількість готелів та відсутність хостелів. Людям потрібно запропонувати нормальні умови з прийнятною ціновою пропозицією. Туризм - це швидкі гроші. Готельний бізнес почне розвиватися, якщо в області відбуватиметься багато потужних культурних заходів.

Кор.: Які результати маємо від проведення тренінгу щодо створення туристичних продуктів Кіровоградщини? Як вдалося залучити такого відомого тренера як Олександр Лієв, який очолює Асоціацію індустрії гостинності України?

Справа в тому, що з Олександром Лієвим ми товаришуємо дуже давно. Будучи в туристичній галузі ще з 2005 року, я є членом Асоціації гостинності, тому, звичайно, вони своїх людей підтримують. Коли я попросила про допомогу - розібратися з ресурсом, який маємо на Кіровоградщині, вони спочатку спитали: "Можливо, ви ще не готові?". Але їм було цікаво з'ясувати, що ж таке Кропивницький і як він виглядає? Ми знаходимось поряд із Києвом - фактично три години їзди, але дуже мала кількість людей із інших регіонів відкрили для себе наше місто та область.

Поспілкувавшись із учасниками тренінгу, ми зробили висновок, що бізнес ще не до кінця зрозумів нашу рішучість та налаштування робити зміни та якісні туристичні продукти. Важливо усвідомити: чим більша частка залученого до проєкту бізнесу, тим більші можливості для комунікації, для утворення туристичного кластеру, того чи іншого продукту.

Добре, що ми вже маємо певні напрацювання: було створено три продукти (тримаємо їх поки в секреті, бо це сюрприз перед сезоном!). У травні планується їх презентація на київському ворк-шопі перед операторами внутрішнього туризму. Запропонуємо їм кейси, а вони включають їх до своєї програми і почнуть до нас привозити туристів. Ми вже попрацювали задля того, щоб правильно вибудувати цей ланцюжок, і продовжуємо працювати, бо маємо на меті створити хоча б 10 таких продуктів.

Кор.: Як щодо реконструкції урочища "Чорний Ворон"? Уже була виїзна нарада з цього приводу. Коли розпочнеться робота і що там зміниться?

Коли починали працювати над цим проєктом, то спочатку розглядали його як патріотично-виховний, а також як місце для проведення мітингів. Але потім думка кардинально змінилася.

Село Розумівка мене дуже вразило. Я інтуїтивно зрозуміла, що це магнетичне місце, і туристи сюди будуть їздити. Село має дуже вигідне географічне розташування і дуже потужну історичну складову. Є музей, є можливість сворити хостел, є можливість створити садиби сільського зеленого туризму. Зараз ми вже повністю підготували проєктну документацію та повне планування майбутніх об’єктів.

Розробляємо історико-культурний туристичний продукт на різний гаманець, для людей, які хотіли б там побувати, а можливо, і зупинитися. Комплекс працюватиме цілий рік.

Що буде цікавого? Створимо три землянки, у яких розташується музей, сувенірна лавка і, можливо, криївка. Буде гарне озеро та велика кількість сучасних локації для молоді, дітей, фотозони, сучасні туалети. Ми почали від дороги з Кропивницького: її маркування, створення велодоріжки аж до Розумівки.

Ми відвідали всі локації, все ретельно обстежили та навіть знайшли ті землянки. Це була дружня та весела подорож, насичена подіями та якимись містичними знаками. Люди говорили, що Холодний Яр знає своїх і не сприймає чужинців, і коли ми виїхали, над нами кружляв чорний ворон. Історик Юрій Митрофаненко сказав, що це добрий знак. З нами всю дорогу траплялися дива. Наприклад, треба було зрозуміти, як ми будемо робити меморіальну частину цього комплексу: ми побачили козацькі хрести та кам'яні брили - зрозуміли, що це та стилістика, яка нам потрібна.

Відвідини урочища "Чорний Ворон"

Дуже важливо врахувати всі складові: брендування цього місця, прив'язка до Холодного Яру Черкаської області. Тоді вийде повноцінний комплексний міжрегіональний туристичний маршрут. Ті люди, які відвідали чи живуть поблизу Холодного Яру (Черкаської області), їхатимуть до нас в урочище "Чорний Ворон" на Кіровоградщину, а, відповідно, наші туристи їхатимуть до Холодного Яру Черкаської області.

Зараз читаю книгу Юрія Горліса-Горського "Холодний Яр", слухаю аудіо, постійно занурюючись у цю тему. Рада, що зібралася команда однодумців. Така продуктивна спільна робота неодмінно увінчається успіхом. Маємо амбітні плани вже в вересні презентувати проект "Урочище "Чорний Ворон".

Кор.: Це дуже несподівано: за такий короткий час втілити такий амбітний проєкт. Звідки братимете кошти? 

Задля того, щоб людям так впевнено розповідати про механізм втілення проєкту, треба самому на собі це спробувати. Я маю досвід роботи антикризового менеджера  в туристичному бізнесі: запускала дитячі табори, готельні комплекси та пансіонати. Зараз я на державній службі, яка мене навчила дуже правильним речам - хто це зрозумів, той успішний. Якщо починаєш будь-який проєкт, перше, що треба чітко прорахувати, - де брати на нього гроші. Якщо ти постійно залишаєшся в мріях, то вони мріями так і залишаться. Якщо ж у проєкті чітко зазначені джерела фінансування, тоді все реалізується. Ти рухаєшся поетапно і досягаєш результату.

Кор.: У вас є величезний досвід роботи у сфері залучення інвестицій. Як ви плануєте застосовувати набуті знання і що може запропонувати Кіровоградщина інвесторам?

Необхідно суттєво працювати над залученням інвестицій до області, заради цього треба все упорядкувати найближчим часом. На попередньому місці роботи ми самі готували кейси і знали, що пропонуємо. Якщо людина жодного разу не була на земельній ділянці, яку пропонує інвестору для побудови якогось об'єкта, вона ніколи не зможе про неї розповісти.

Треба розпочинати роботу з візуалізації: створювати відеоматеріали та інвестпаспорти, максимально осучаснювати підхід. У епоху діджиталізації люди по-іншому зчитують інформацію.

Інвестиції потрібно розглядати не лише як інвестпроєкти, оскільки ще існує велика кількість грантових програм, у тому числі програм Євросоюзу. Зараз ми потужно співпрацюємо з ОТГ. Якщо кожна громада знайде людину, яка буде опікуватися та курувати інвестиційні проєкти, то ми готові навчати цю людину та надати їй всі інструментарії для роботи. Задля того, щоб ОТГ виходили на новий рівень, слід брати участь у різноманітних грантових програмах. У моєму професійному портфоліо ціла низка таких грантових проєктів. Зокрема йдеться і про села, які за рахунок активності стали надзвичайно успішними.

Зараз я тільки вивчаю область, упорядковую інформацію, намагаючись не втратити нічого вартісного, що було зроблено до мене. Дехто полюбляє говорити: "все було не так, я от прийшов, починаю працювати з чистого аркушу", - поки цей "хтось" набирає розгону, вже й не лишається часу на реальну роботу.

Наша команда запрошує до співпраці креативних молодих людей. Я тільки ЗА молодь! У департаменті культури нещодавно також відбулася розмова про це. Наступне: потрібно активно залучати до проєктів музичні коледжі, бібліотеки та музеї. Дайте дорогу молодим! Я розумію, що є люди з колосальним досвідом, що вони працюють багато років, але ж молодь більш креативна, вона зовсім інакша та по-іншому бачить світ. Музей же створений не заради самого музею. Треба, щоб його відвідували люди і робили це із задоволенням.

Кор.: В ОДА анонсували розробку обласної програми освітньо-культурного розвитку. Розкрийте, будь ласка, її суть та важливість?

Ініціатором створення програми став голова ОДА Андрій Балонь. Інновація полягає в тому, що вона створена не тільки для дітей та молоді, а для всього населення області. У ній задіяні абсолютно всі вікові категорії. Це перша програма, яка включає в себе проєкти для громадськості в цілому. 

Наразі наша команда збирає та обговорює яскраві проєкти за всіма блоками: освітнім, культурним, мовним, молодіжним та діджитал-блоком. У результаті всі вони наповнять цю програму.

Наприклад, знаний в Україні та світі етнофольклорний проект "Баба Єлька" подав аж п’ять напрацювань, які ми додали в різні напрямки. Всю інформацію занотували, зафіксували, і з наступного тижня почнемо широке обговорення майбутніх проєктів. Буде цікаво, бо навпроти кожного з них стоятиме ім’я автора. Якщо людина це пропонує, то стане активним його учасником.

Зустріч із учасницями етнофольклорного проекту "Баба Єлька"

Кожен проєкт ми розглядали через призму результативності та користі для суспільства. Ми вже готові вийти з освітньо-культурною програмою на наступну сесію обласної ради, наступним кроком буде її реалізація.

Люди вперше відчули, що вони потрібні. Громадськість області стала активнішою. Я навіть не очікувала, що така велика кількість людей вже має розроблені, гарні, сучасні проєкти і просто чекала свого часу. Дехто мені розповідав: "Тетяно Григорівно, ми по три роки не могли потрапити на прийом". Зараз ці кордони стерто. У мене месенджер постійно "червоний", люди пишуть, приходять.

Ми тут працюємо задля того, щоб населенню краще жилося, щоб направляти у правильне русло мовну, культурну та спортивну політику. Все у ваших руках. Не потрібно розглядати владу як виконавця завдань, ми – партнери.

Кор.: Із перших днів Ви дуже активно почали працювати, хоча є мамою трьох доньок. Як ставиться ваша родина до того, що ви часто затримуєтесь на роботі?

У мене дуже гарна родина, і це для жінки надважливо. Найголовніше, коли в родині лад, тебе розуміють та підтримують. Тільки тоді ти також максимально віддаєшся, можеш працювати натхненно, творчо і рухатися вперед у професійному плані.

Я мама трьох донечок: вони різні, вони емоційні. Найменшій донечці - 2,5 роки, середній - 13, а найстаршій – 25.

Ми з чоловіком познайомилися ще у юності, і повністю підтримуючи один одного, одночасно реалізовувалися в професійному плані та вибудовували традиції своєї родини. Щирість, любов до справи та відданість - для мене це все дуже взаємопов'язано.

У нас потужне коріння, ми багато взяли від наших батьків: любов до української пісні, традицій, вишиванки та кухні. І в цьому сила: у традиції та міцній родині. Якщо у вас це збережено – сто відсотків зможете рухатися далі. Коли людина може побудувати міцні взаємостосунки в родині, то вона буде успішною і в професійному плані.

Читайте також: Люди Кропивницького: інтерв'ю з галеристом та меценатом Миколою Цукановим (ФОТО)

Читайте також: Медик-підприємець: як працює перший приватний лікар у Кропивницькому (ФОТО)