Освіта завтрашнього дня: педагоги з Кіровоградщини переймають прогресивні естонські ідеї

  • Олена Данова-Белінська
  • watch_later 31 травня 2019, 15:00

  • visibility 117 переглядів

Директор Златопільської гімназії Віталій Бирзул відвідав Естонію з освітньою метою - він мав намір дізнатися, що саме зробили естонці для того, аби їхня система освіти стала однією з найпрогресивніших в Європі. Він поділився своїм досвідом із кореспондентом Точки доступу.

Існує дві системи освіти, які останнім часом викликають велику зацікавленість - естонська та фінська, - розповідає Віталій Леонідович. - Особисто мене цікавить досвід естонських освітян, адже вони, як і ми, реформують радянську систему освіти.

Віталій Бірзул - ліворуч

Він зазначає, що насамперед вражає те, що у державі одночасно функціонує дуже багато абсолютно різних шкіл. Це заклади і приватні, і державні, і комунальні. Більшість шкіл - це освіта одного рівня. Одні школи - це навчання молодших класів - до третього класу. Потім окремо навчаються учні так званих основних шкіл - 4-9 класти. 10-12 класи - гімназія. Такі школи, як у нас, де діти навчаються з першого по 12 клас, в Естонії подекуди залишилися, їх називають "трубами". Та від цієї форми освіти поступово відмовляються.

Школи мають таку значну автономію, що навіть системи оцінювання в них відрізняють - в одних школах система оцінювання трибальна, в других - шестибальна, в третіх - 10-бальна. При переводі зі школи в школу результати конвертують у 5-бальну систему.

Школи самі визначають напрямок розвитку своїх вихованців. Наприклад, можна знайти школу успіху, школу здоровʼя. І там діти одержують певну підготовку у цьому напрямку, - продовжує Віталій Бирзул. - Якщо це школа здоровʼя, для учнів організовують конкурс на кращу руханку, їм розповідають про правильне харчування, вчать, як залишатися протягом всього життя здоровим і активним.

В школі успіху приділяють увагу тайм-менедженту, вмінню самоорганізації. І так - у кожній школі.

Вчителі мають 35-годинний робочий тиждень, але в цей час входять як уроки, так і підготовка до них та перевірка завдань.

Там високий рівень компʼютеризації. Цілком нормально прямо на уроці шукати інформацію в планшеті, - додав директор.

Як гроші ходять за дитиною

Віталій Бирзул розповідає, що всі батьки мають право обирати для своєї дитини школу. Якщо вони обирають школу своєї громади, гроші на навчання цьому навчальному закладу приходять з державного бюджету. Якщо ж батьки обрали навчальний заклад іншої громади - кошти на навчання має виділити не держава, а громада. Тому кожна громада робить все для того, щоб діти якомога краще почувалися у "рідній" школі.

Освітяни займаються тільки освітнім процесом. У них не болить голова за шкільні автобуси, ремонти в школах, прибирання, організацію шкільного харчування. Періодично укладаються договори з компаніями, які займаються саме таким видом діяльності. Наприклад, автотранспортне підприємство виділяє автобус, щоб зранку привезти дітей, а увечері - розвезти по домівках. Решту часу автобус виконує інші завдання, всі технічні проблеми має вирішувати перевізник, - ділиться досвідом Віталій Леонідович. - Школа співпрацює з клінінговою компанією, яка прибирає у закладі та на території, а саму будівлю зазвичай орендують - і орендодавець має дбати про її стан, а не педагогічний колектив та батьківський комітет.

Зате школи мають право заробляти власні гроші. Наприклад, навчальний заклад встановлює платні скриньки для збереження речей - скриньку можна орендувати за 2 євро на добу. За місяць набігає сума, достатня для реалізації якогось невеликого проекту.

Як вирішується мовна проблема?

Також директор гімназії розповів про вирішення мовної проблеми в Естонії:

В Естонії освіта - це інструмент державної політики. Там велика російськомовна община, і існує чимало російських шкіл. Є й російськомовне навчання у вишах.

Проте, за його словами, є один нюанс - за умови навчання естонською вищу освіту можна одержати за державні кошти, а російськомовна вища освіта - тільки на комерційній основі.

Щоб всі могли отримати доступ до безкоштовної для студентів вищої освіти, у школах постійно збільшується кількість предметів, які викладають естонською.

Навчання - не для оцінок, а для розвитку дитини!

Віталій Бирзул розповідає, що в естонській школі відсутні дошки пошани, грамоти - вважається, що це порушує права дитини. Адже у кожного є якісь особливі можливості. Хтось найшвидше бігає, а хтось - гарний співрозмовник, добра людина й вірний друг. За це ж ніхто не дає грамот! А в житті такі риси дуже важливі.

Щоденники також відсутні. Вся документація та оцінювання - в електронному вигляді. Оцінку дитини може побачити вчитель, батьки, але інші учні в класі не знають, хто й яку оцінку має. Участь в олімпіадах теж суто за власним бажанням - ніякого плану до двору для кожної школи немає.

Всі діти дуже мотивовані - вони навчаються для себе, для свого майбутнього, а не для оцінки й для галочки.

Екзамени - після третього, девʼятого та дванадцятого класу. Після девʼятого класу складають іспити з естонської та англійської мов, а також з математики. Після дванадцятого класу складають такі ж іспити та на додачу ще один предмет на вибір - за результатами іспитів та співбесідою відбувається вступ до вузів.

Тестування вважається вчорашнім днем. Учень повинен вміти користуватися інформацією, проявляти креатив, а не просто зазубрити знання. І готують в естонських школах до екзаменів за системою Пізи, коли для вирішення завдання потрібно проявити знання з кількох предметів, наприклад, хімії, фізики та математики.

Дітей готують до життя в завтрашньому світі, де кожного року чимало професій відходять у минуле. І цей процес буде пришвидшуватися! Тому учні мають бути готовими постійно вчитися, вирішувати завдання, працювати в команді. У школі регулярно дають командні завдання - і діти повинні навчитися розподіляти роботу, співпрацювати, кожен має знати свої сильні сторони, - зазначив Віталій Леонідович.

Директор додав, що і прогрес мають побачити самі діти. Щороку вони заповнюють лист самоаналізу - він тут замість табеля. Діти визначають, чому вони навчилися, у чому виникали труднощі. Вміння тверезо оцінювати себе, свій прогрес, свої можливості - дуже важливе.

А ще вчителі мають періодично зустрічатися з родиною кожного учня - щоб зробити висновки про можливості покращення учбового процесу. Наприклад, треба психолог - буде психолог, треба підтримка для інклюзії - створять. І так далі. Є двосторонній звʼязок - батьки знають, що відбувається в школі, педагоги - про ситуацію в родині.

Це дозволяє створити для кожної дитини оптимальне середовище, учні йдуть у школу й відчувають - їх тут чекають і люблять!

Та найголовніше - навіть гарна школа завжди потребує вдосконалення. Тож естонські вчителі регулярно їздять на освітні конференції в Арабські Емірати, Грузію, Ізраїль, Данію. Атестація для вчителів там відсутня, проте якщо вчитель хоче бути затребуваним у професії - він має постійно вдосконалюватися, інакше просто втратить роботу.

Українська школа реформується. Наша гімназія теж постійно шукає способи виховання та навчання учнів нового покоління. І ми будемо запроваджувати елементи естонського досвіду, щоб наші учні були конкурентоспроможні у цьому світі, - резюмував директор Златопільської гімназії.

Читайте також: Помічна - місто, що вражає: скарб Махна, катакомби конокрадів та причина заздрощів Ейфеля (ФОТО)

Читайте також: Місто, що окрилює: історія успіху Маловисківської ОТГ (ФОТО)