31 травня 2019, 09:00
Директор Златопільської гімназії Віталій Бирзул відвідав Естонію з освітньою метою - він мав намір дізнатися, що саме зробили естонці для того, аби їхня система освіти стала однією з найпрогресивніших в Європі. Він поділився своїм досвідом із кореспондентом Точки доступу.
Існує дві системи освіти, які останнім часом викликають велику зацікавленість - естонська та фінська, - розповідає Віталій Леонідович. - Особисто мене цікавить досвід естонських освітян, адже вони, як і ми, реформують радянську систему освіти.
Віталій Бірзул - ліворуч
Він зазначає, що насамперед вражає те, що у державі одночасно функціонує дуже багато абсолютно різних шкіл. Це заклади і приватні, і державні, і комунальні. Більшість шкіл - це освіта одного рівня. Одні школи - це навчання молодших класів - до третього класу. Потім окремо навчаються учні так званих основних шкіл - 4-9 класти. 10-12 класи - гімназія. Такі школи, як у нас, де діти навчаються з першого по 12 клас, в Естонії подекуди залишилися, їх називають "трубами". Та від цієї форми освіти поступово відмовляються.
Школи мають таку значну автономію, що навіть системи оцінювання в них відрізняють - в одних школах система оцінювання трибальна, в других - шестибальна, в третіх - 10-бальна. При переводі зі школи в школу результати конвертують у 5-бальну систему.
Школи самі визначають напрямок розвитку своїх вихованців. Наприклад, можна знайти школу успіху, школу здоровʼя. І там діти одержують певну підготовку у цьому напрямку, - продовжує Віталій Бирзул. - Якщо це школа здоровʼя, для учнів організовують конкурс на кращу руханку, їм розповідають про правильне харчування, вчать, як залишатися протягом всього життя здоровим і активним.
В школі успіху приділяють увагу тайм-менедженту, вмінню самоорганізації. І так - у кожній школі.
Вчителі мають 35-годинний робочий тиждень, але в цей час входять як уроки, так і підготовка до них та перевірка завдань.
Там високий рівень компʼютеризації. Цілком нормально прямо на уроці шукати інформацію в планшеті, - додав директор.
Віталій Бирзул розповідає, що всі батьки мають право обирати для своєї дитини школу. Якщо вони обирають школу своєї громади, гроші на навчання цьому навчальному закладу приходять з державного бюджету. Якщо ж батьки обрали навчальний заклад іншої громади - кошти на навчання має виділити не держава, а громада. Тому кожна громада робить все для того, щоб діти якомога краще почувалися у "рідній" школі.
Освітяни займаються тільки освітнім процесом. У них не болить голова за шкільні автобуси, ремонти в школах, прибирання, організацію шкільного харчування. Періодично укладаються договори з компаніями, які займаються саме таким видом діяльності. Наприклад, автотранспортне підприємство виділяє автобус, щоб зранку привезти дітей, а увечері - розвезти по домівках. Решту часу автобус виконує інші завдання, всі технічні проблеми має вирішувати перевізник, - ділиться досвідом Віталій Леонідович. - Школа співпрацює з клінінговою компанією, яка прибирає у закладі та на території, а саму будівлю зазвичай орендують - і орендодавець має дбати про її стан, а не педагогічний колектив та батьківський комітет.
Зате школи мають право заробляти власні гроші. Наприклад, навчальний заклад встановлює платні скриньки для збереження речей - скриньку можна орендувати за 2 євро на добу. За місяць набігає сума, достатня для реалізації якогось невеликого проекту.
Також директор гімназії розповів про вирішення мовної проблеми в Естонії:
В Естонії освіта - це інструмент державної політики. Там велика російськомовна община, і існує чимало російських шкіл. Є й російськомовне навчання у вишах.
Проте, за його словами, є один нюанс - за умови навчання естонською вищу освіту можна одержати за державні кошти, а російськомовна вища освіта - тільки на комерційній основі.
Щоб всі могли отримати доступ до безкоштовної для студентів вищої освіти, у школах постійно збільшується кількість предметів, які викладають естонською.
Віталій Бирзул розповідає, що в естонській школі відсутні дошки пошани, грамоти - вважається, що це порушує права дитини. Адже у кожного є якісь особливі можливості. Хтось найшвидше бігає, а хтось - гарний співрозмовник, добра людина й вірний друг. За це ж ніхто не дає грамот! А в житті такі риси дуже важливі.
Щоденники також відсутні. Вся документація та оцінювання - в електронному вигляді. Оцінку дитини може побачити вчитель, батьки, але інші учні в класі не знають, хто й яку оцінку має. Участь в олімпіадах теж суто за власним бажанням - ніякого плану до двору для кожної школи немає.
Всі діти дуже мотивовані - вони навчаються для себе, для свого майбутнього, а не для оцінки й для галочки.
Екзамени - після третього, девʼятого та дванадцятого класу. Після девʼятого класу складають іспити з естонської та англійської мов, а також з математики. Після дванадцятого класу складають такі ж іспити та на додачу ще один предмет на вибір - за результатами іспитів та співбесідою відбувається вступ до вузів.
Тестування вважається вчорашнім днем. Учень повинен вміти користуватися інформацією, проявляти креатив, а не просто зазубрити знання. І готують в естонських школах до екзаменів за системою Пізи, коли для вирішення завдання потрібно проявити знання з кількох предметів, наприклад, хімії, фізики та математики.
Дітей готують до життя в завтрашньому світі, де кожного року чимало професій відходять у минуле. І цей процес буде пришвидшуватися! Тому учні мають бути готовими постійно вчитися, вирішувати завдання, працювати в команді. У школі регулярно дають командні завдання - і діти повинні навчитися розподіляти роботу, співпрацювати, кожен має знати свої сильні сторони, - зазначив Віталій Леонідович.
Директор додав, що і прогрес мають побачити самі діти. Щороку вони заповнюють лист самоаналізу - він тут замість табеля. Діти визначають, чому вони навчилися, у чому виникали труднощі. Вміння тверезо оцінювати себе, свій прогрес, свої можливості - дуже важливе.
А ще вчителі мають періодично зустрічатися з родиною кожного учня - щоб зробити висновки про можливості покращення учбового процесу. Наприклад, треба психолог - буде психолог, треба підтримка для інклюзії - створять. І так далі. Є двосторонній звʼязок - батьки знають, що відбувається в школі, педагоги - про ситуацію в родині.
Це дозволяє створити для кожної дитини оптимальне середовище, учні йдуть у школу й відчувають - їх тут чекають і люблять!
Та найголовніше - навіть гарна школа завжди потребує вдосконалення. Тож естонські вчителі регулярно їздять на освітні конференції в Арабські Емірати, Грузію, Ізраїль, Данію. Атестація для вчителів там відсутня, проте якщо вчитель хоче бути затребуваним у професії - він має постійно вдосконалюватися, інакше просто втратить роботу.
Українська школа реформується. Наша гімназія теж постійно шукає способи виховання та навчання учнів нового покоління. І ми будемо запроваджувати елементи естонського досвіду, щоб наші учні були конкурентоспроможні у цьому світі, - резюмував директор Златопільської гімназії.
Читайте також: Помічна - місто, що вражає: скарб Махна, катакомби конокрадів та причина заздрощів Ейфеля (ФОТО)
Читайте також: Місто, що окрилює: історія успіху Маловисківської ОТГ (ФОТО)
Головне сьогодні
