«Єдина мрія — почути: "Я живий, я повернувся"»: у Кропивницькому відбулася акція на підтримку полонених і зниклих безвісти захисників

У Кропивницькому сьогодні, 21 червня, відбулася щотижнева акція на підтримку українських військових, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. На площі Героїв Майдану та вздовж вулиці Великої Перспективної зібралися рідні захисників, друзі та небайдужі містяни, повідомляє журналістка "Доступ. Медіа".

"Одна єдина мрія — почути: "Я живий, я повернувся""

Вікторія Бабенко вже дев’ять місяців чекає на звістку від чоловіка Олександра Бабенка, військовослужбовця 154-ї окремої механізованої бригади.

За її словами, за весь цей час родина так і не отримала жодної достовірної інформації про те, що з ним сталося.

"Ніяких звісток нам немає. Ніхто нічого не каже, де вони пропали, де наші хлопці. Чекаємо з полону, але теж ніяких звісток немає, що він у полоні".

Вона каже, що рідні самотужки намагаються знайти будь-яку інформацію про зниклих військових та щотижня виходять на акції підтримки.

"Командування на звʼязок із нами не виходить, нічого нам не говорить. Самі один на один виходимо щотижня на акцію на підтримку наших хлопців. Віримо, чекаємо".

Удома на Олександра чекають донька, мама, сестра, племінники, друзі та близькі. Сам військовий родом із Черкаської області, а нині його родина живе у Кропивницькому.

Вікторія згадує чоловіка як добру, щиру та життєрадісну людину.

"Я більш серйозна, а він — душа компанії. Всі ми його любимо, чекаємо і будемо сподіватися на його повернення".

Жінка зізнається, що найбільше прагне знову почути голос чоловіка:

"Одна єдина мрія — почути: "Я живий, я повернувся".

"Він завжди мене підтримував і допомагав"

Серед учасників акції була 17-річна Марина Левченко. Дівчина прийшла підтримати свого однокласника та найкращого друга Даніїла Данченка.

За її словами, Даніїлу 18 років, він служить кулеметником. Нині захисник не виходить на зв’язок.

Удома на військового чекають мама та дві сестри.

Марина розповідає, що Даніїл завжди був людиною, на яку можна покластися.

"Він завжди мене підтримував, завжди допомагав".

Дівчина каже, що продовжує чекати на повернення друга та сподівається якнайшвидше знову його побачити.

Щотижня учасники акції виходять у центр Кропивницького, аби нагадати про військовополонених та зниклих безвісти захисників, а також підтримати їхні родини, які продовжують чекати звісток про своїх рідних.

Читайте також: Росія атакувала об’єкт інфраструктури в Кропивницькому: загиблих і травмованих немає