У Кропивницькому четвертий місяць волонтери безплатно вчать охочих ефективній комунікації з людьми, в життя яких увірвалася війна. Проєкт має назву "Взаємодія в підтримці: комунікація з родинами захисників", передає Точка доступу.
Його ініціаторка Ганна Колєва розповідає, що задумала просвітницький проєкт для колективів, адже фактично в кожному нині навчаються або працюють родичі чинних, полеглих, полонених чи зниклих безвісти захисників і захисниць України. Все більше стає серед нас і ветеранів, а їм також потрібні підтримка та розуміння. В ході реалізації проєкту психологиня отримала значний запит щодо цієї теми, тож розширила проєкт.
Черговий навчальний тренінг у Кропивницькому відбувся для команди етнолабораторії "Баба Єлька", куди військові та їхні родини приходять на мистецькі майстеркласи. У фокусі цього разу була саме комунікація з захисниками.
Найбільша проблема – це зрозуміти, що їм, насправді, потрібно. Знайти слова, щоб вони вас почули і почули саме те, що ви кажете. І дуже важливо бути з ними на одній хвилі, – говорить кураторка творчої майстерні етнолабораторії і дружина військового Світлана Листюк.
Перш за все, треба викликати довіру та прихильність у ветерана – дає пораду Ганна Колєва і додає, що легких та невимушених фраз цілком достатньо, щоб почати привітний діалог.
Тобто спробувати спочатку встановити цей довірливий контакт, тому що часто будь-яка структура, організація чи навіть заклад типу музею, школи, соціальної установи можуть сприйматися, як якийсь загрозливий колектив, де людину не зрозуміють.
Фахівчиня наголошує, що адаптація військових до нового життя після повернення з фронту потребує часу та зусиль. Адже психологічний стан людей, які бачили жахи війни, часто нестабільний. Радість може чергуватися зі спалахами гніву. Спостерігаються тривога та безсоння.
Під впливом пережитого стресу нерідко погіршуються уява та пам’ять. Може втрачатися концентрація та виникають проблеми з контролем емоцій, загострюються фізичні хвороби. Крім того, дуже часто війна змінює цінності та світогляд людини.
Одразу влитися в цивільне середовище виходить не в усіх. Це може викликати розчарування, дратівливість та невдоволення обставинами. В ході діалогу важливо звертати увагу на міміку співрозмовника. Вона здатна підказати, в якому стані зараз перебуває людина. Також слід уникати незручних запитань про війну. Адже згадка про бої та втрати провокують замкнутися в собі.
Тренінги в рамках проєкту проводять двічі-тричі на місяць у закладах культури, школах, університетах, бібліотеках та в інших установах, де бувають ветерани та їхні близькі. Намагаються долучати як дорослих, так і молодь.
Охочі організувати такий захід у своєму колективі, можуть писати на сторінку організації.
Читайте також: Доступний транспорт недоступного міста: з ветераном війни Максимом Сліпцем перевіряємо безбар'єрність у Кропивницькому
Головне сьогодні