Знайомтесь, Кропивницький: мікрорайон Новомиколаївка (ФОТО)

  • Таміла Чорноморець
  • watch_later 18 липня 2019, 18:40

  • visibility 2963 перегляда

Редакція Точки доступу продовжує спецпроект «Знайомтесь, Кропивницький», за допомогою якого розповідає мешканцям та гостям міста про історію та особливості його мікрорайонів.

Ми вже розповіли про селища Гірниче та Нове, мікрорайони 101-ий, Бєляєва, Космонавтів, Новоолексіївку, Арнаутове та Масляниківку, Кущівку та Завадівкуурбанізоване сьогодення Ковалівки, про приватну й промислову Балашівку, затишну історичну Велику Балку та колоритні "Черемушки" й Вокзальну, розмірену Катранівку та спокійну Некрасівку.

Сьогодні познайомимо Вас із Новомиколаївкою.

#1

Розміщення та кордони

Теpитоpіально та адміністpативно Миколаївка належить до міста та підпоpядковується міській pаді. Адміністpативно знаходиться у Подільському pайоні Кpопивницького.

Миколаївка  — відносно молодий район, який розташований в північно-західній частині обласного центру. На півдні межує з мікрорайоном Ковалівка та Солодкою Балкою, на сході та півночі з Некрасівкою, а на заході - з Лелеківкою. Характерною особливістю цього мікрорайону є те, що переважна більшість території - приватний сектор. Відрізняється хорошою інфраструктурою, гарною транспортною розв'язкою, низкою навчальних та медичних закладів.

#2

Історія

Миколаївка носить статус такої собі робітничої слобідки, у якій переважає приватний сектор. Багатоповерхівки в мікрорайоні, в основному, почали з'являтися в радянські післявоєнні часи.

вул. Миколи Левитського (раніше Колгоспна). Фото зі спільноти у Фейсбук "Краєзнавство: Центральний регіон"

Кpаєзнавець та письменник Юpій Матівос у своїй книзі «Вулицями pідного міста» називає Миколаївку особливим та порівняно молодим районом.

Щодо назви, то її походження деякі дослідники пов’язують із прізвищем керуючого забудовою. Насправді ж, це зовсім не так, ніякого керуючого з таким прізвищем ні в документах, ні в спогадах старожилів не знайшли. За розповідями старожилів,  один із засновників підприємства – Роберт Ельворті з дружиною Марією двічі на рік – весною та восени – приїздили із Шотландії, де мешкали, до Єлисаветграда, щоб тут відзначити разом із керівниками і робітниками заводу Великдень та Різдво. Власник підприємства був людиною щирої вдачі та дбав про праціників. З його ініціативи й почалося будівництво робітничої слобідки весною 1914 року. А оскільки того року в імперії відзначалося 20-річчя «восшествия на престол» царя Миколи ІІ, поселення нарекли його іменем.

Згідно з проектом, вулиці слобідки, мали бути рівними, широкими, чітко паралельними і перпендикулярними одна до одної. Всього намічалося збудувати до 30 вулиць, посеред яких обов’язково повинен розміститися парк культури і відпочинку, з просторим глядацьким залом, бібліотекою, гральними кімнатами. У клубі Миколаївки (тепер це повністю занедбаний клуб імені Крючкова), демонструвалися перші кінофільми, придбані на кошти підприємства.

Клуб ім. Крючкова. Фото зі спільноти у Фейсбук "Краєзнавство: Центральний регіон"

Спочатку вулиці Миколаївки не мали назв, будинки розрізняли за номерами. У радянські часи слобідка розширювала свої межі, навколишні землі, що складали за старої влади недоторканий запас, були віддані під забудову приватникам. Вулиці одержували назви. Ясна річ, радянські: Ленінградська, Мічуріна, Варшавська, Севастопольська, Бабушкіна, Ціолковського, Белінського, Воровського, Тельмана, Куйбишева, Профінтерна, Ярославського, Колгоспна.

Зі східного боку Миколаївки прилягає інше поселення, яке почало забудовуватися практично одночасно з нею. Це так зване авіамістечко. Тут із розвитком авіації жили сім’ї повітроплавців, пізніше мешкали викладачі, курсанти військового авіаучилища, яке діяло впродовж 1951 – 1960 років і готувало кадри для Військово-Повітряних Сил Радянської Армії. На його базі рішенням уряду була створена Кіровоградська школа вищої льотної підготовки цивільної авіації.

На Миколаївці сконцентровано значний медичний потенціал. Тут діють госпіталь для інвалідів Великої Вітчизняної війни, міська лікарня швидкої медичної допомоги, медична частина ДЛАУ.

#3

Транспорт

Центральною вулицею мікрорайону  можна назвати вул. Короленка, яка, пролягаючи через Новмиколаївку, з'єднує основну частину міста із околицями в Олександрівському напрямку - Лелелівка, селище Молодіжне, Підгайці. Тому транспортна розв'язка тут досить хороша. Зокрема через мікрорайон курсують 4 тролейбусні та 3 автобусні маршрути комунального підприємства "Електротранс", а також 10 маршрутів від приватних перевізників.

На території мікрорайону курсують такі тролейбусні та автобусні маршрути:

  • № 1 Лісопаркова – 101-й Мікрорайон (Лісопаркова – просп. Університетський);
  • №10 вул. Жадова - Лісопаркова (вул. Жадова – Лісопаркова);
  • №116 Никанорівка - селище Молодіжне (вул. Прирічна – сел. Молодіжне);
  • №10-А Лісопаркова - Залізничний вокзал (Лісопаркова –  Залізничний вокзал (в обох напрямках);
  • №4 вул. Попова - Лісопаркова (вул. Попова  – Лісопаркова);
  • №130 А Катранівка - Лелеківка (вул. Холодноярська - Генерала Родимцева).
  • №46 селище Гірниче – Новомиколаївка (вул. Лінія, 5 - Братиславська).

Через Миколаївку курсують маршрутні таксі приватних перевізників № 1-Ц, 3, 6, 15, 21, 55, 77, 104, 112 та приміський маршрут № 155.

#4

Соціальна інфраструктура

Мікрорайон відрізняється досить розгалуженою та зручною інфраструктурою. Не дивлячись на чималу площу Новомиколаївки, майже з усіх її куточків є доступ до супермаркетів, крамниць косметики та побутової хімії, різноманітних фірмових магазинів того чи іншого підприємства. Крім того, мікрорайон має свій ринок "Новомиколаївський", де можна знайти як продуктові товари, так і одяг та побутові речі.

Саме в цьому мікрорайоні розміщений і міський РЕМ ПАТ "Кіровоградобленерго", яке обслуговує весь обласний центр, забезпечуючи якість та справність мереж електропосатачання.

Тут розташований один із найбільших спортивно-оздоровчих комплексів у місті "FanClub". У клубі пропонують чималий спектр послуг та заняття різноманітними видами спорту. У комплексі є басейни, майданчики, зали, студії, масажні кабінети, солярій, манікюрні кабінети та кафе.

На Новомиколаївці розміщений стадіон "Ікар", що став одним із найулюбленіших місць для відпочинку місцевих мешканців, як дорослих, так і дітей.

Також тут розташовані, без перебільшення, найбільші у місті тенісні корти. За свідченнями жителів району, раніше вони належали до Авіаремонтного заводу (АРЗ). На сьогодні вони вже в приватній власності, проте міська влада обіцяє там облаштувати мультиплекс.

"Арка"

На Новомиколаївці розташований відомий тунель, який з'єднує Миколаївку на південній межі з містом, в народі його називають "Арка".

За словами краєзнавця Юрія Матівоса, історія арки невід'ємна від будівництва залізничної вітки Бірзула-Знам'янка і будівництва залізничної станції Єлисаветград та залізничного мосту. Збудована за 50 років до заснування Миколаївки.

"Арка". Фото зі спільноти у Фейсбук "Краєзнавство: Центральний регіон"

Транспортна розв'язка через "Арку" тривалий час у місті була досить ускладненою через її пропускну спроможність.

Питання її розширення обговорювали роками. Однак цьогоріч стартувала масштабна реконструкція об'єкту.

Закінчити роботи обіцяють у вересні цьогь року, до Дня міста.

Навчальні заклади

ДНЗ №23 «Спутник»

Історія дитячого дошкільного навчального закладу № 23 "Супутник" починається з 1972 році. Введений в дію дитячий садочок був у 1973 році. Розташований у парковій зоні за адресою вул. Добровольського, 1.

ДНЗ №15

Розташований за адресою вул. Олени Теліги, 1А. Заклад розпочав свою діяльність у 1965 році.  ДНЗ є закладом комбінованого типу.

ДНЗ №42 «Ювілейний»

Розташований за адресою вул. Олени Теліги, 77. Заклад розпочав свою діяльність у 1967  року.

Школа-інтернат, ліцей «Сокіл»

Розташований за адресою вул. Короленка, 46. Відкрився заклад 1 грудня 1960 року. Зараз у закладі навчаються 605 учнів.

На сьогодні діють такі напрями діяльності закладу:

  • Ліцей "Сокіл"
  • Інклюзивна освіта
  • Кадетський напрямок освіти

Навчально-виховне об'єднання № 25

Функціонує заклад із 1955 року. Розташований за адресою вул. Леваневського, 2Б. Навчається у школі понад 1000 учнів. 

Медичні заклади

Міська лікарня швидкої медичної допомоги. Серед містян відома як 4-та лікарня. Розташована за адресою вул. Короленко, 56.

У закладі функціонує травматологічний пункт та 15 відділень.

Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни

Розташований за адресою вул. Короленка, 58.

Госпіталь є спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом, що забезпечує багатопрофільну, кваліфіковану, амбулаторно-поліклінічну, стаціонарну, консультативну, організаційно-методичну допомогу населенню області з питань медико-профілактичного забезпечення ветеранів війни та осіб, які згідно чинного законодавства мають право на пільги.

У закладі функціонує одне поліклінічне, приймальне та 5 стаціонарних відділень. Також на базі госпіталю працює Центр медико-психологічної реабілітації «КОМПАС», створений в 2014 році.

Міський пологовий будинок з функціями перинатального центру ІІ рівня

Розташований за адресою вул. Олени Журливої, 1. У складі закладу жіноча консультація та стаціонарний підрозділ на 160 ліжок. 

Раніше заклад був міським пологовим будинком №1. Однак, починаючи із 2016 року стартувала реорганізація закладу, в рамках якої об'єднали даний пологовий та пологовий будинок №2 ім. Св. Анни.

Процес змін був тривалим та довгостраждальним. Працівники пологового №2 та чимало містян довго опиралися таким змінам, влаштовуючи численні мітинги та акції протесту.

Все ж таки об'єднання відбулося і вже у вересні 2017 року презентували реконструйований КЗ "Міcький пoлoгoвий будинoк з функціями перинaтaльнoгo центру II рівня". 

#5

Промисловий потенціал

На території Новомиколаївки розміщений один із заводів, які в місті створили брати Ельворті "Гідросила"

Історія підприємства починається із 1930 року. Тоді це були лише слюсарно-механічні майстерні, які з роками переросли в потужний завод із розробки та виробництва гідравлічних силових машин і компонентів гідросистем.

До складу "Гідросила ГРУП" входять 6 виробничих підприємств.

На сьогоднішній день на підприємствах працюють близько 4000 осіб.

ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань"

Розташовані потужності підприємства за адресою вул. Братиславська, 82.

Підприємство засноване у 1928 році як Зінов’євський птахо-яєчний комбінат. У 1993 році воно перейшло в оренду, а в 1994 році було створено Відкрите акціонерне товариство "Птахокомбінат". У 2006 році його перейменували у ВАТ "М’ясокомбінат "Ятрань", 2010 рік – перетворення в ТДВ (Товариство з додатковою відповідальністю) "М’ясокомбінат "Ятрань".

"Ятрань" сьогодні – це розвинене підприємство м’ясопереробної галузі з повним циклом переробки, що має в своїй структурі заготівельну дільницю, цех первинної переробки ВРХ та свиней, холодильник, два ковбасних цехи, пельменний та рибний цех. Роботу виробництва забезпечує механічна, енергетична, транспортна дільниця та сучасні котельна та компресорний цех.

На сьогодні на підприємстві працюють близько 2025 робітників.

Минулого року, з нагоди 90-річчя створення ТДВ "М’ясокомбінат "Ятрань", у Кропивницькому журналістам показали всі етапи виробництва ковбасної продукції місцевого ТДВ «М’ясокомбінат «Ятрань».

#6

Льотна академія

Розташована за адресою вул. Добровольського, 1.

«Більше 60 років ми вчимо людей літати!» – так позиціонує себе Льотна академія Національного авіаційного університету. Дійсно - заснований в 1951 році навчальний заклад, пройшовши гідний шлях розвитку і реформування, вніс значний внесок у підготовку національних та інтернаціональних авіаційних кадрів і продовжує формування висококваліфікованого потенціалу для прогресу світової авіації.

Початком цього шляху стало створення Кіровоградського військового авіаційного училища льотчиків дальньої авіації, перейменованого потім у вище авіаційне училище льотчиків ВПС.

Це училище проіснувало з 1951 по 1960 р. і готувало льотні кадри для Військово-Повітряних Сил Радянської Армії. У зв'язку з рішенням радянського уряду про скорочення Збройних Сил СРСР, у тому числі і ВПС, училище припинило свою діяльність. На його базі була створена Кіровоградська школа вищої льотної підготовки Цивільної авіації.

Вона проіснувала з 1960 по 1978 рік і внесла величезний внесок у справу підготовки для Аерофлоту й авіакомпаній багатьох країн світу висококваліфікованих авіаційних фахівців.

З 1978 року на базі цього закладу почало функціонувати Кіровоградське вище льотне училище Цивільної авіації, де була проведена значна робота як щодо подальшого вдосконалення матеріально-технічної та навчальної бази, так і з підготовки авіаційних фахівців з вищою інженерною освітою.

У 1993 році постановою Кабінету Міністрів України навчальному закладу було присвоєно статус Державної льотної академії України.

За період свого існування навчальний заклад підготував понад 110 тисяч авіафахівців, в тому числі авіаційну освіту отримали понад 4 тисячі громадян з 66-ти країн світу.

Сьогодні академія готує фахівців за 10 спеціальностями та спеціалізаціями. На всіх факультетах ЛА НАУ навчаються представники більше 30-ти зарубіжних держав.

Немало відомим, пов'язаним із Льотною академією, є так зване Авіамістечко.

Тут розташовані гуртожитки вишу, спортивні комплекси, музеї, сквери.

Зокрема: 

  • Музей авіації  функціонує з 1971 року в спеціально обладнаному критому приміщенні й містить експонати, які наочно свідчать про історію навчального закладу та про розвиток авіації Кіровоградщини.
  • Сквер Кожедуба розташований безпосередньо за головним навчальним корпусом академії. Створений у 2010 році та названий на честь тричі Героя Радянського Союзу Івана Микитовича Кожедуба. 
  • Алея авіаторів, закладена на день 100-річчя першого польоту в небо Єлисатветграда – 8 вересня 2010 року. Тут вже розташовані реальні повітряні судна і моделі, стенди й креативні композиції, фонтан у вигляді літака, та багато іншого, що свідчить про повітряну техніку різних років, окремих авіаторів та колективи людей, закоханих у небо.

  • Сквер Аеронавігації, в якому можна побачити виконані різними засобами «Розу вітрів» - символ аеронавігації, а також зразки реального аеронавігаційного обладнання, яке експлуатувалося на аеродромі «Кіровоград» у різні роки.
  • Музейна експозиція історичного краєзнавства, створена доцентом кафедри соціально-гуманітарних наук І.І.Романько.
  • Клуб українсько-норвезького партнерства, відкритий у лютому 2015 року.
  • Будинок культури "Авіатор".

До структури Льотної академії входить і медичний заклад "Медико-санітарна частина льотної академії НАУ", який реалізує питання медичної сертифікації авіаційного персоналу цивільної авіації України та забезпечує нагляд за здоров'ям курсантів академії.

#7

Парк імені Крючкова

Парк культури і відпочинку імені А.П. Крючкова будували у 60-ті роки робітники заводу "Червона зірка". Ініціатором спорудження став тодішній директор заводу, чиє ім'я парк носить до цього часу.

Коштів на будівництво не жаліли, люди працювали у позаурочний час і у вихідні. Парк тоді вийшов на славу.

Клуб імені А.П. Крючкова. Фото зі спільноти у Фейсбук "Краєзнавство: Центральний регіон"

За короткий час парк перетворився на справжній центр культури для великого мікрорайону міста.

Тривалий час він був у власності заводу.  Проте за ним ніхто не доглядав, тому від минулої розкоші майже нічого не лишилося. Фонтани, павільйони, літній майданчик зруйнувалися. Приміщення клубу стало занедбаним.

Згодом парк перейшов у комунальну власність міста.

На сьогодні там функціонує храм Успіння Пресвятої Богородиці, який створили в 2014 році. 

Після будівництва храму парк поступово почали облагороджувати та доглядати. Однак сам клуб імені Крючкова й досі лишається покинутим.

#8

Проблеми та їх вирішення

Звичайно ж, як і в кожному мікрорайоні міста, Новомиколаївка теж не обходиться без проблем.

Місцеві жителі нарікають на якість доріг, відсутність ремонтів у під'їздах чи на дахах багатоквартирних будинків, відсутність достатньої кількості сміттєвих урн та інші житлово-господарські проблеми.

За словами депутата мікрорайону, який і сам там проживає, Олега Краснокутського, наразі найпроблемнішими лишилися багатоповерхівки у так званому "містечку АРЗ", оскільки вони тривалий час були без утримувача.

"Коли ще існував завод АРЗ до 1998 року, увесь житловий фонд та комунікації належали йому. Однак, ще коли розвалився Радянський союз і це підприємство почало занепадати, то фактично із того часу все лишилося безхозним. Починаючи із 98-го року, ми допомоглися, щоб весь житловий фонд передали на баланс міської ради. Лише з того часу почали там щось робити та відновлювати", - розповів пан Олег. 

Зокрема, депутат зауважив, що поступово ремонтують дахи, прибудинкові території та під'їзди. Так і цьогоріч у Програмі ЖКГ, за його словами, передбачили кошти на ремонт покрівель та вирішення інших проблем цього житлового фонду.

Окремим питанням також лишаються комунікаційні мережі, оскільки вони застарілі та замартизовані.

"Намагаюся потроху й ці питання вирішувати, лобіюючи їх у міській раді. Однак все залежить від можливостей міського бюджету, тому все й одразу, як би цього хотілося, неможливо зробити", - додав Олег Краснокутський.

Що ж до найближчих планів, то наразі вже готова проектно-кошторисна документація на ремонт дороги по вулиці Юрія Краснокутського. Також протягом кількох днів повинні завершити тендер на ремонт дороги по вулиці Добровольського.

Серед останніх досягнень депутат відзначає капітальний ремонт дороги по вулиці Короленка, облаштування тротуарів та належне забезпечення мікрорайону громадським транспортом, в тому числі і комунальним, а також вуличним освітленням.

#9

Замість післямови

Новомиколаївка – без перебільшення таке собі окреме містечко у місті, зі своїми мікромістечками. Багатоповерхові будинки з одного боку та розлогий приватний сектор з іншого - гармонійно поєднуються, створюючи свою особливу атмосферу. 

Тут є все необхідне для людей будь-якого віку. Спокійні та розмірені куточки для старших, і в той же час всі можливості для виховання та навчання дітей – для молодих родин. Місця для активного відпочинку, заняття спортом та простого пікніка з друзями на свіжому повітрі. 

Миколаївка має свою історію, яка продовжується, плавно вписуючись у сучасні стандарти, та злагоджено з ними розвивається.

Більше про Новомиколаївку - у фоторепотажі Олександра Козловського: