Олександр Мороз: звинувачення в корупції, політичні маніпуляції та передвиборчі обіцянки

  • Редакція Точки Доступу
  • watch_later 4 березня 2019, 18:40

  • visibility 104 перегляда

Укpaїнa обиpaтиме нового Пpезидентa 31 беpезня 2019 pоку. Точкa доступу продовжує спеціaльну pубpику, де знaйомить із кaндидaтaми в Пpезиденти тa їхніми пеpедвибоpчими пpогpaмaми. У попередніх матеріалах ми вже розповіли про Ігоря ШевченкаСергія КаплінаВалентина НаливайченкаАндрія Садового, Анатолія ГриценкаВіталія СкоцикаЄвгена МураєваГеннадія БалашоваРомана Насірова, Віталія КупріяРомана БезсмертногоОльгу Богомолець, Олега ЛяшкаВолодимира ЗеленськогоЮрія БойкаЮлію ТимошенкоАркадія Корнацького,  Петра ПорошенкаДмитра Добродомова та Іллю Киву.

Сьогодні розповімо про кандидата в Президента України Олександра Мороза.

#1

Біографія

Мороз Олександр Олександрович народився 29 лютого 1944 у селі Буда, Таращанський район, Київська область. Український політик та громадський діяч, Голова Верховної Ради України у 1994–1998 та 2006–2007 роках.

У 1965 р. закінчив Українську сільськогосподарську академію, за фахом — інженер-механік. У 1983 р. — Вищу партійну школу при ЦК Компартії України, отримав диплом політолога.

У 1966—1974 рр. — викладач, завідувач відділу механізації сільського господарства Таращанського технікуму механізації. У 1974—1975 рр. — старший інженер-технолог, старший виконроб мехзагону Таращанського райоб'єднання «Сільгосптехніка». У 1975—1976 рр. — старший інженер Київського обласного об'єднання «Сільгосптехніка».

Від 1976 року — завсектору, заступник завідувача сільськогосподарського відділу Київського обкому КПУ. У 1983—1989 рр. — секретар Київської облпрофради, перший секретар РК КПУ. Від 1989 року — завідувач аграрного відділу обкому КПУ.

У 1990 р. обраний народним депутатом України. Увійшов до комісії з питань АПК та групи «Аграрники». Став лідером комуністичної більшості (так звана «Група 239»). Після заборони КПУ був одним із ініціаторів створення Соціалістичної партії України і очолив її.

У березні 1994 р. знову обраний народним депутатом, у травні того ж року — головою Верховної Ради України. У червні 1994 р. балотувався на посаду президента України, у першому турі здобув 13.04 % (3-тє місце серед 7 претендентів).

У 1998 році потрапив до Верховної Ради за списком блоку СПУ і СелПУ, очолив фракцію «Лівий центр», до 2000 р. керував парламентським комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин.

Був кандидатом у президенти від соціалістів на виборах 1999 р. Разом з Олександром Ткаченком, Євгеном Марчуком та Володимиром Олійником створив «канівську четвірку». Але врешті решт знімати свою кандидатуру на користь інших претендентів відмовився. У 1-му турі здобув 11.29 % (3-тє місце серед 13 кандидатів).

У 2002 р. обраний до парламенту за списком Соціалістичної партії, очолив фракцію СПУ. Працював в комітеті з питань правової політики.

У 2004 р. балотувався на виборах в Президенти України. В першому турі набрав 5,81%.

У 2006 році обраний до парламенту за списком Соціалістичної партії, очолив фракцію. Був обраний спікером.

На виборах 2007 року Соціалістична партія не подолала 3-відсотковий бар'єр і Мороз не отримав депутатського мандата.

На президентських виборах 2010 року здобув підтримку 0,38 % виборців.

У 2014 році Мороз заявив про вихід із Соціалістичної партії України.

На даний момент Мороз очолює "Соціалістичну партію Олександра Мороза".

Олександр Мороз одружений із Валентиною Мороз та має двох доньок – Ірину та Руслану. 

Він захоплюється поезією, є автором декількох збірок віршів та книг про політичну ситуацію в Україні.

#2

Скандали

Восени 2000 року на засіданні парламенту Олександр Мороз оприлюднив так звані "плівки Мельниченка", чим поклав початок "касетного скандалу", інформує РБК-Україна.

На зазначених плівках містяться записи розмов нібито таємно зроблені в особистому кабінеті на той момент президента Леоніда Кучми майором служби охорони Миколою Мельниченком. Зокрема, в одному з фрагментів запису людина з голосом, схожим на голос Кучми віддавала наказ людині з голосом, схожим на голос на той час міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка, ліквідувати журналіста Георгія Гонгадзе.

Мороз також був активним учасником акції "Україна без Кучми".

Звинувачення в корупції

Після переходу соціаліста в 2006 році на сторону ПР і КПУ нардеп Олег Ляшко стверджував, що нібито лідер Соцпартії попросив у «регіоналів» за «зраду помаранчевих» 300 млн. доларів, пише politeka.net

У 2003 році лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок поширив інформацію про те, що нібито Мороз, Тимошенко і Ющенко таємно спілкувалися в Польщі з главою уряду цієї країни і просили фінанси для української опозиції.

У 2004 році Олександр Мороз був звинувачений у зв’язках з Іракським диктатором Хусейном. Інспектори міжнародної групи дослідження Іраку опублікували документ, який свідчить про те, що Саддам обіцяв українському політику нафту за низькою ціною в обмін на підтримку скасування санкцій ООН проти цієї країни.

Після арешту в США колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка в вітчизняних ЗМІ з’явилася інформація, що нібито корупціонер-втікач в 1999 році фінансував президентську виборчу кампанію Олександра Мороза.

Політичні маніпуляції

Головний соціаліст рідко дотримувався політичних домовленостей. Відомий випадок, коли напередодні президентських виборів 1999 року опозиційні політики Олександр Ткаченко, Євген Марчук, Володимир Олійник домовилися про створення коаліції з метою виставити єдиного кандидата на президентський пост. До них приєднався і Мороз – так звана “Канівська четвірка”.

Після висунення кандидатом Марчука, голова СПУ відмовився від угоди і вирішив йти на вибори самостійно. В результаті розбіжностей опозиції, перемогу здобув Леонід Кучма.

Звинувачення в проросійській політиці

Після відходу з великої політики екс-лідер СПУ став писати вірші. У 2018 році він став лауреатом літературного конкурсу «Коронація слова» за збірку віршів «Новинарня». Під час церемонії нагородження колишній спікер Ради потрапив в скандал.

Отримуючи нагороду, він поскаржився на те, що держава не піклується про культуру. Ці слова зачепили засновника конкурсу Юрія Логуша і він, не приховуючи емоцій, нагадав Морозупро те, що той сам багато років був при владі і в цьому є теж його провина.

Потім Логуш звинуватив Мороза в проведенні його партією проросійської політики, яка привела до війни і зажадав, щоб автор «Новинарні» приніс публічні вибачення. Виступ Юрія Логуша був зустрінутий оплесками. При цьому глава СПОМу вибачатися не став.

#3

Політична програма

Олександр Мороз на посаді президента головним завданням вважає забезпечення прав і свобод людей, послідовне зростання якості їх життя, входження України в число найуспішніших країн світу, інформує Прямий.

Також Мороз хоче оновити чинну Конституцію, для чого пропонує у тримісячний термін оголосити проведення всеукраїнського референдуму. Нова Конституція має закріпити позаблоковий статус України, передбачає скасування держадміністрацій, створення трибуналу для розгляду відповідальності посадовців за геноцид українського народу в 1991–2018 рр тощо.

Кандидат обіцяє припинити війну на Донбасі та повернути під юрисдикцію України окуповані території.

Мороз планує запровадити довічне ув’язнення для корупціонерів і хабарників без права застосування амністії, провести ревізію наявних в країні ресурсів і резервів, розробити стратегічний план розвитку економіки на 15-20 років, запровадити найбільший у Європі проект Балтійсько-Чорноморського водного шляху, провести деофшоризацію економіки.

Також заплановане введення державної монополії на оптову торгівлю спиртом та тютюновими виробами, держпідприємства мають працювати на плановій основі, дитячі будинки переважно перетворені будуть на військові ліцеї-інтернати для хлопчиків.

#4

Декларація

Декларація кандидата у президенти Олександра Мороза досить скромна, інформує 24 канал.

За 2017 рік Мороз задекларував квартиру площею 112,6 квадратних метрів у Києві, яка є його спільною власністю з дружиною Валентиною.

Також за рік він отримав 185 777 гривень пенсії, а його дружина – 20 4000 гривень. Окрім того, у політика зберігається 24 тисячі доларів у банку "Правекс".

Політик не задекларував транспортні засоби, не володіє цінними паперами чи корпоративними правами, а також – не є бенефіціаром яких-небудь компаній.