Укpaїнa обиpaтиме нового Пpезидентa 31 беpезня 2019 pоку. Точкa доступу продовжує спеціaльну pубpику, де знaйомить із кaндидaтaми в Пpезиденти тa їхніми пеpедвибоpчими пpогpaмaми. У попередніх матеріалах ми вже розповіли про Ігоря Шевченка, Сергія Капліна, Валентина Наливайченка, Андрія Садового, Анатолія Гриценка, Віталія Скоцика, Євгена Мураєва, Геннадія Балашова, Романа Насірова, Віталія Купрія, Романа Безсмертного, Ольгу Богомолець, Олега Ляшка, Володимира Зеленського, Юрія Бойка, Юлію Тимошенко, Аркадія Корнацького, Петра Порошенка , Дмитра Добродомова, Іллю Киву, Олександра Мороза, Руслана Кошулинського, Сергія Таруту та Юлію Литвиненко.
Сьогодні розповімо про одного з найбагатших кандидатів у президенти Юрія Дерев'янка.
Юрій Богданович Дерев'янко народився 7 травня 1973 року в місті Надвірна, що на Івано-Франківщині. Батько Юрія працював інженером, а мати – вчителькою.
Освіта
У 1991 році з другого разу вступив до Київського економічного університету. У 1996 році закінчив його за спеціальністю "Облік та аудит". Паралельно з навчанням, Дерев'янко працював. Його перше місце роботи в Києві – нічний охоронець офісного приміщення.
Сім'я
Одружений на Анастасії Звєрєвій. Подружжя виховує двох синів та доньку.
Підприємницька діяльність
Ще під час навчання в університеті починає займатися підприємництвом. Під кінець курсу вже мав декілька підприємств у сфері фармацевтики, поліграфії, торгівлі металом, мультиплікації та нерухомості.
Серед компаній, які він заснував з однокурсниками, – постачальник лікарських засобів "Фарматек" та мультиплікаційна студія "Борисфен-Лютес". У 2006 році Дерев'янко продав свої частки в компаніях. 13 листопада 2017 року був викликаний до Генеральної прокуратури України у справі щодо несплати податків. Генпрокуратура запропонувала йому сплатити близько 62 млн грн податків в обмін на зняття звинувачення.
Як поідомляє видання "Гал.інфо", наразі Юрій Дерев’янко є одним із найбагатших нардепів України. Станом на 31 грудня 2017 року журналісти нарахували в нього близько 445 мільйонів гривень. Як говорив сам Дерев’янко, наприкінці першого курсу навчання він вже заробляв по 100 доларів на місяць, що було непоганою сумою на той час (початок 90-х). За кілька років зі своїми партнерами він вже володів кількома компаніями у сферах торгівлі ліками, металом та поліграфії, тому не дивно, що до 1998 року Дерев’янко встиг стати мільйонером.
Займаючись бізнесом, який невпинно зростає, не можна забувати про "кришу", а найкраща "криша" для підприємництва, як відомо – це політичні зв’язки та впливи. Очевидно, що для цього Дерев’янко вступає в "Партію промисловців і підприємців України", головою якої був Анатолій Кінах – майбутній "регіонал", що втік туди від "Нашої України", ставши т.зв. "тушкою".
На парламентських виборах 2006 року Дерев’янко обирався як кандидат від ПППУ в блоці "Наша Україна", проте в Раду не потрапив. За 4 роки він вирішив замахнутися на меншу посаду – на місцевих виборах обрався до Івано-Франківської облради від партії «Фронт змін». Але в 2012 його та ще одного вирішили виключити з фракції облради через небажання приймати участь в об’єднанні з "Батьківщиною".
Після Майдану Дерев’янко, очевидно, набравшись політичного досвіду, вирішує створити свою власну партію "Воля". Перед парламентськими виборами його політсила вливається в "Самопоміч" Андрія Садового та отримує 5 місць у парламенті. Сам Дерев’янко проходить в Раду по мажоритарному округу.
Союз "Волі" та "Самопомочі" довго не протримався. За кілька тижнів після виборів Дерев’янко та частина його партії заявляють про розрив із Андрієм Садовим. Але парламентську фракцію "Самопомочі" не покинув ніхто з п’яти членів "Волі" (згодом вийшла одна депутатка, але причина інша). Один із п’яти, Єгор Соболєв, звинуватив Дерев’янка в плануванні скандалу проти партії Садового та розкрив нечесні схеми збагаченням, яким займався лідер "Волі". Згодом він написав у своєму Facebook, що Дерев’янко – "дуже талановитий шахрай, за яким стоїть величезне угруповування з викачування грошей платників податків". За версією лідера "Волі", вони із "Самопоміччю" не поділили мажоритарні округи, де траплялись представники обох партії. Також Дерв’янко звинуватив політсилу Садового у недотриманні домовленостей та ігноруванні вимог "Волі".
Залишившись позафракційним та без частини партії, Дерев’янко швидко знайшов нового союзника. Навесні 2017 він об’єднює свою політсилу із "Рухом нових сил" Михеїла Саакашвілі. Платформа екс-президента Грузії поглинула "Волю", а Дерев’янко ввійшов до політради партії.
Дерев'янко та Саакашвілі
Проект Саакашвілі позиціонувався як нова амбіційна платформа для об’єднання опозиційних сил. Рух нових сил завзято організовував мітинги та акції, вимагаючи імпічменту Президента, відставки уряду та дострокових парламентських виборів, допоки їх лідер не влип у кілька скандалів. Спершу він незаконно перетнув українсько-польський кордон. До слова, Дерев’янко йому допомогав, за що потрапив у список "Миротворця". Потім грузина звинуватили в отриманні фінансової допомоги від Курченка (олігарх, який втік з України після Майдану і переховується в Росії). У результаті Саакашвілі позбавили громадянства та вигнали з країни, а "Рухом нових сил" стали керувати Дерев’янко, Галабала та Саквалерідзе.
Ще влітку минулого року Дерев’янко казав, що справи в "Руху нових сил" йдуть добре, люди приходять, політсила розвивається і готується до праймеріз та висунення свого кандидата на вибори. Проте під кінець року він вирішує забрати свою «Волю» з проекту Саакашвілі. У Facebook Дерев’янко написав, що "для Михайла Саакашвілі справою його життя є Грузія, але для мене пріоритет - це Україна". Окрім України, для нашою героя пріорітетним також є партійна структура, адже з ним пішли 19 обласних організацій "Руху нових сил" та 90% депутатів місцевого рівня, які ввійшли до складу "Волі". Наприкінці січня цього року партія на з’їзді висунула Дерев’янка у президенти. Тоді на сцені з’явилася голограма нашого героя, яка розповіла, що їй наснився Стів Джобс і сказав зайти в кожен людський смартфон та отримати лайк. Також засновник Apple попросив Дерев’янка дати людям цифрову державу і щоб вони жили вільно. Приблизно так в Україні відбуваються партійні з’їзди – неодміно має приснитись небіжчик і попросити тебе йти в президенти. Правда, до когось Ісус, а до когось Стів Джобс.
Дерев'янко на сайті "Миротворець"
Як бачимо, шлях до балотування у президенти в Дерев’янка вийшов тернистий. Він починав з "тушкою", далі посварився із "Народним фронтом", потім щось не поділив із "Самопоміччю" і в кінці-кінців кинув Саакашвілі. Окрім всього, його підозрювали в ухилянні від сплати податків через надання неправдивої інформації в деклараціях. Також відомо про причетність фірм Дерев’янка до втручання в роботу Мін’юсту та отримання грошової вигоди. Позаминулого року його колишній колега по "Народному фронту" Дроздик закликав ГПУ та НАБУ порушити кримінальну справу проти лідера "Волі" через діяльність його компаній. Інформація про ці ж незаконі дії кандидата в президенти звучали також із уст вищезгаданого Соболєва під час конфлікту "Волі" та "Самопомочі".
Дерев'янко на посаді президента обіцяє “вщент зруйнувати існуючу систему і збудувати принципово нову: забрати в олігархів монополію на економіку”.
Кандидат зобов'язується ліквідувати штучні монополії, встановити покарання за махінації з реєстрами власності, запровадити ліберальну податкову систему, зниження ПДВ з 20% до 15%, легалізувати всі види економічної діяльності, в тому числі обіг ринку криптовалют з нульовою ставкою оподаткування прибутку на 10 років.
Не менше 1% Державного бюджету Дерев'янко обіцяє спрямовувати на старт і розвиток малого підприємництва, за розмитнення будь-якого авто буде держава братиме 10% від його вартості, створити електронний майданчик для оренди та продажу землі.
Також він хоче запровадити трирівневу систему пенсійного забезпечення, побудувати професійну армію за стандартами НАТО, а військовий бюджет складатиме не менше 5% ВВП.
План повернення окупованих територій передбачає одночасну реалізацію поліцейської, військової місій та фінансування відновлення зруйнованих українських територій під контролем спільної цивільної місії.
Разом зі звичайним голосуванням з’явиться можливість електронного голосування та голосування поштою, 50% жінок буде на всіх рівнях влади тощо.
У 2017 році Дерев’янко заробив трохи менше півмільйона гривень. Від управління справами Апарату ВР він отримав 240 821 гривень депутатської зарплатні та 252 825 гривень – на виконання депутатських повноважень.
У банках в Дерев’янка теж незначні суми – 21 688 гривень, 5 300 доларів та 65 євро. Зате готівкою народний депутат тримав 1,36 млн євро, 2,86 млн доларів та 177 тис. гривень. Ще 10,5 млн доларів Дерев'янко позичив братові.
Дружина кандидата Анастасія Звєрєва у 2017 році отримала 63 тис. гривень зарплати та 16,8 тис. гривень страхової виплати. На банківських рахунках у неї 11 439 гривен, 811 євро та 1 877 доларів. Ще 76 107 гривень, 65 908 євро та 719 813 доларів вона тримає готівкою.
У власності Дерев’янка дві земельні ділянки – 1900 і 970 м кв., житловий будинок на 637 м кв. у Київській області та три квартири в Києві площею 154, 155 та 160 м кв. відповідно. Також у нього задекларована квартира в окупованому Криму в місті Ялта площею 65,2 м кв, садовий будинок на 209 м кв. на Київщині та кілька машиномісць в столиці. Також кандидат у президенти орендує 5 офісів в Івано-Франківський області.
Дружина Дерев’янка має 25% прав на земельну ділянку площею 135 000 м кв. Також їй повністю належить ділянки на 310 та 1200 м кв. У Золочеві, що на Львівщині, у неї будинок на 182 м кв., у Києві – квартира на 56 м кв., а в області дача на 236 м кв. Крім того, в Анастасії Звєрєвої 25% прав на комплекс по виробництву сільськогосподарської продукції в селі Германівка Київської області.
Дерев’янко задекларував два годинники Jaeger-LeCoultre і Blancpain, його дружина - сережки Cartier, каблучки Bulgari та Damiani, годинники Chanel і Girard-Perregaux. Також у декларації є інші ювелірні вироби та хутряне пальто. Вартість цінного рухомого майна не вказана.
Їздить кандидат у президенти аж на трьох автомобілях. У декларації він вказав два елітні позашляховики: "Range Rover" 2010 року та "Toyota Land Cruiser" 2011 року. Також у нього легковик "Mercedes S" 500 2007 року. У його дружини. стільки ж автомобілів. Анастасія Звєрєва має два "Range Rover" 2009 та 2010 року та "Lexus RX 450" 2009 року.
Дерев’яно так само задекларував свої видатки. Серед них він вказав 309 888 гривень благодійної допомоги учасникам АТО, 518 тис. гривень - на стипендії переможцям олімпіад, обдарованим дітям та їхнім вчителям, 55 тис. гривень внесено на рахунок партії "Рух нових сил" Михаїла Саакашвілі та 395 180 гривень Дерв’янко витратив на утримання приймалень народного депутата.
